BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//Одеський літературний музей - ECPv6.18.2//NONSGML v1.0//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
X-WR-CALNAME:Одеський літературний музей
X-ORIGINAL-URL:https://museum-literature.odessa.ua
X-WR-CALDESC:Події за Одеський літературний музей
REFRESH-INTERVAL;VALUE=DURATION:PT1H
X-Robots-Tag:noindex
X-PUBLISHED-TTL:PT1H
BEGIN:VTIMEZONE
TZID:UTC
BEGIN:STANDARD
TZOFFSETFROM:+0000
TZOFFSETTO:+0000
TZNAME:UTC
DTSTART:20180101T000000
END:STANDARD
END:VTIMEZONE
BEGIN:VEVENT
DTSTART;VALUE=DATE:20190807
DTEND;VALUE=DATE:20191101
DTSTAMP:20190814T104703Z
CREATED:20190808T193503Z
LAST-MODIFIED:20190814T104703Z
UID:18423-1565136000-1572566399@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:«Із забуття – в безсмертя»
DESCRIPTION:Виставка присвячена 200-річчю від дня народження Пантелеймона Куліша. \n7 серпня в Золотій залі Одеського літературного музею відкрилася виставка «Із забуття – в безсмертя»\, присвячена 200-річчю від дня народження славетного діяча української культури Пантелеймона Куліша. \nНа виставці представлені прижиттєві видання творів Пантелеймона Куліша: перше  періодичне видання українською мовою – журнал «Основа»\, що виходив 1861-1862 року в Петербурзі в друкарні Куліша\, «Записки о Южной Руси»\, в яких було вперше опубліковано знамениту поему Шевченка «Наймичка» без підпису автора\, що на той час перебував в солдатах на засланні\, інші рідкісні видання Куліша. \nНа довгі десятиріччя ім’я Пантелеймона Куліша було вилучено з історії української літератури\, в експозиції музею немає свідоцтв ані про приїзд Куліша до Одеси\, ані про видрук в Одесі другого видання його історичного роману «Чорна рада».  На цій першій виставці представлено примірник «Чорної ради»\, виданої в Одесі Михайлом Комаровим в друкарні Фесенка. Прикрашають експозицію світлини Михайла Комарова\,  реклами типографії Фесенка та листівки одеського художника Амвросія Ждахи\, що проілюстрував одеське видання роману. Представлено першу публікацію листа Пантелеймона Куліша з Одеси\, видруковану 1924 року в журналі «Червоний шлях». На той час українські дослідники почали розбирати  архіви Куліша  з наміром підготувати до видання 25- томне зібрання творів письменника. Проте нова хвиля репресій на українську культуру не дозволила цього зробити. Останніми десятиріччями  архіви відкриті для дослідників\, творчість славетного діяча української культури видається і популяризується в музейних експозиціях\, роман «Чорна рада» увійшов до шкільної програми. «Із забуття – в безсмертя»! \nЧастина виставки побудована на експонатах з музею «Християнська Одеса» і присвячена українським перекладам Пантелеймона Куліша Святого Письма з мов оригіналу.  Цю копітку роботу письменник розпочав у 1860 році і не покидав до останніх днів свого життя. Музей «Християнська Одеса» зберігає в своїх фондах безцінні видання Святого Письма в перекладах Пантелеймона Куліша\, Івана Пулюя та Івана Нечуя-Левицького. На виставці Ви зможете ознайомитися з цими безцінними виданнями. \nЗапрошуємо на виставку Пантелеймона Куліша шанувальників української культури! \n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n	КВИТКИ У КАСІ МУЗЕЮ
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/iz-zabuttya-v-bezsmertya/
CATEGORIES:Музей
ATTACH;FMTTYPE=image/jpeg:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2019/08/iz-zabuttya-v-bezsmertya.jpg
END:VEVENT
BEGIN:VEVENT
DTSTART;VALUE=DATE:20190829
DTEND;VALUE=DATE:20190918
DTSTAMP:20190828T192711Z
CREATED:20190828T191402Z
LAST-MODIFIED:20190828T192711Z
UID:18800-1567036800-1568764799@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:СВІТЛАНА ЮСІМ Автографи передмістя – 2
DESCRIPTION:живопис – графіка – інсталяція\n\n29.08.2019 – 17.09.2019\nвідкриття 29.08 о 17:00 \n29 серпня о 18:00 у Великому залі галереї Одеського літературного музею відбудеться відкриття виставки Світлани Юсим «Автографи передмістя – 2» живопис – графіка – інсталяція. \nГоворячи про свої роботи\, сама художниця визнає: «Пластична мову моїх робіт склалася цілком природно. Її становлення почалося з усвідомлення того\, що натуралістична зображальність не може бути метою – дійсність потребує інтерпретації. Тобто мистецтво не є прямим відображенням дійсності… Останнім часом я часто вводжу в свої роботи тексти або окремі слова; або просто жесть\, відповідний руху пишучої руки\, яка залишає свій слід. Ці тексти в більшості випадків не призначені для прочитання. Вони можуть бути відгуком якихось лунаючих у свідомості рядків». \nСказане дає підставу говорити про «художній текст» Світлани Юсим як про репрезентацію «рівня другого ряду»\, що стоїть «за спиною» видимого безпосередньо на поверхні холста. \nУ даному разі можна говорити про те\, що художній твір виступає заміною реальності\, з якої воно виникло\, не будучи\, однак\, нею. Воно нагадує нашій буденній свідомості про те\, що за її межами є щось більше\, ніж ми відчуваємо у своїй повсякденності. Про те\, що світ речей та поточних подій не може впоратися з поточним прагненням людини розширити ареал свого існування\, оскільки не враховує одвічного закону – справжня раціональність буденного життя\, якщо вона прагне до протягу у часі\, повинна включати у свій зміст латентне та ірраціональне в якості невід’ємної частини. \nБудуючи художній простір у відповідності зі своїм баченням\, Світлана Юсим обмежує пошуки втраченої цілісності виведенням вихідних знаків\, що виконують функцію ключа до дешифрування втрачених кодів\, що відкриває шлях до гармонії. Частково цей пошук подібний зі спробами сучасного японського художника русек Марімото\, чиє мистецтво грунтується на утриманні прямого безперервного зв’язку з історико-культурним змістом ієрогліфа як надійного ретрансляційного каналу\, по якому в сучасне життя проникає не відфільтрована теперішньому станом технизированной культури інформація про безперервність життя – її вічно оновлюваної субстанції – прото-образі перетвореним часом в мета-образ Буття. \nЩо стосується реконструювання «рунічного письма» в якості художньо образу\, представленого в роботах Світлани Юсим\, про який вона говорить сама\, то його ізотеричний зміст вимагає від художника граничного духовно-інтелектуального зосередження\, оскільки передбачає\, з одного боку\, безпомилкове попадання в пластичну конфігурацію «образу-знаку »\, з іншого – вписання гіпотетично виниклого артефакту в контекст культурного потоку\, в якому знаходиться глядач. \nПодібна комбинаторика цветографических та семантичних фігур створює новий смислообраз\, переконливість якого сприймається повноцінною частиною художнього простору світу\, відбудованого зусиллями художника. \nВиставка діє до 17.09 з 10:00 до 17:00 (щодня\, крім понеділка).\nКвитки у касі музею.
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/svitlana-yusim-avtografy-peredmistya-2/
CATEGORIES:Музей
ATTACH;FMTTYPE=image/jpeg:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2019/08/svetlana-yusym-2.jpg
END:VEVENT
BEGIN:VEVENT
DTSTART;VALUE=DATE:20190911
DTEND;VALUE=DATE:20190912
DTSTAMP:20190910T185600Z
CREATED:20190907T095302Z
LAST-MODIFIED:20190910T185600Z
UID:18811-1568160000-1568246399@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:«ВЕСЕЛИЙ МУДРЕЦЬ»
DESCRIPTION:Літературно-музичне свято до 250-річчя від дня народження Івана Котляревського\n\n11.09.19\n13:00 \n«Мутив\, як на селі москаль!\nБо – хрін його не взяв – моторний\,\nЛаскавий\, гарний і проворний\,\nІ гострий\, як на бритві сталь». \nІ. Котляревський «Енеїда» \n11 вересня о 13:00 в Золотій залі Одеського літературного музею відкривається виставка «Веселий Мудрець»\, присвячена 250-річчю від дня народження батька новітньої української літератури Івана Котляревського. \nНа виставці представлені численні рідкісні видання «Енеїди» Котляревського\, «Наталки Полтавки»\, п’єсу яку виконували в Одесі й Михайло Щепкін\, й корифеї українського театру. В захваті були одесити від Наталки у виконанні Марії Заньковецької. \nВикликають цікавість розвідки ХІХ сторіччя про життя та діяльність Котляревського — бібліографічні знадоби до його творчості\, що були започатковані в Одесі. Впадають в око яскраві ілюстрації до творів поета і драматурга. \nОкрасою виставки є видання «Енеїди» 1809 року\, у здійсненні якого брав участь безпосередньо Іван Петрович Котляревський. Перші два видання його поеми — 1798 та 1808 року вийшли в Петербурзі без його згоди і участі\, та містили три частини. Під час перебування на Російсько-Турецькій війні під Одесою Котляревський написав четверту частину «Енеїди» — військову\, в якій описав бойову звитягу й хоробрість українського козацтва. Ця військова частина перевернула первісний задум поеми\, перетворивши її з бурлескно-травестійної на героїко-романтичну. Після перемоги капітан Котляревський іде у відставку та їде до Петербурга\, де видає свою авторську «Енеїду» у чотирьох частинах. \nПрисутнє на виставці і повне видання творів Котляревського 1842 року\, що вийшло\, на жаль по смерті автора. \nКотляревський написав небагато: славнозвісну поему «Енеїда»\, дві п’єси (одна з них — «Наталка Полтавка» принесла йому славу фундатора української драматургії)\, кілька віршів і десятка зо два сторінок «Журналу воєнних дій» на Російсько-Турецькій війні\, завдяки перемозі в якій Одеса стала стрімко розвиватись.\nСаме цей невеликий перелік творів Котляревського дає осмислити той факт\, що не чисельність творів\, не багатослів’я важливі на творчому Олімпі\, туди торують дорогу гостре слово\, меткий вислів\, щира посмішка. \nСвяткування ювілею батька новітньої української літератури оздобить концерт \nКОЛИ 11.09 о 13:00\nВХІД БЕЗКОШТОВНИЙ
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/veselyj-mudrets/
CATEGORIES:Музей
ATTACH;FMTTYPE=image/jpeg:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2019/09/veselyj-mudrets.jpg
END:VEVENT
END:VCALENDAR