BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//Одеський літературний музей - ECPv6.18.2//NONSGML v1.0//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
X-ORIGINAL-URL:https://museum-literature.odessa.ua
X-WR-CALDESC:Події за Одеський літературний музей
REFRESH-INTERVAL;VALUE=DURATION:PT1H
X-Robots-Tag:noindex
X-PUBLISHED-TTL:PT1H
BEGIN:VTIMEZONE
TZID:Australia/Adelaide
BEGIN:STANDARD
TZOFFSETFROM:+1030
TZOFFSETTO:+0930
TZNAME:ACST
DTSTART:20220402T163000
END:STANDARD
BEGIN:DAYLIGHT
TZOFFSETFROM:+0930
TZOFFSETTO:+1030
TZNAME:ACDT
DTSTART:20221001T163000
END:DAYLIGHT
BEGIN:STANDARD
TZOFFSETFROM:+1030
TZOFFSETTO:+0930
TZNAME:ACST
DTSTART:20230401T163000
END:STANDARD
BEGIN:DAYLIGHT
TZOFFSETFROM:+0930
TZOFFSETTO:+1030
TZNAME:ACDT
DTSTART:20230930T163000
END:DAYLIGHT
BEGIN:STANDARD
TZOFFSETFROM:+1030
TZOFFSETTO:+0930
TZNAME:ACST
DTSTART:20240406T163000
END:STANDARD
BEGIN:DAYLIGHT
TZOFFSETFROM:+0930
TZOFFSETTO:+1030
TZNAME:ACDT
DTSTART:20241005T163000
END:DAYLIGHT
BEGIN:STANDARD
TZOFFSETFROM:+1030
TZOFFSETTO:+0930
TZNAME:ACST
DTSTART:20250405T163000
END:STANDARD
BEGIN:DAYLIGHT
TZOFFSETFROM:+0930
TZOFFSETTO:+1030
TZNAME:ACDT
DTSTART:20251004T163000
END:DAYLIGHT
BEGIN:STANDARD
TZOFFSETFROM:+1030
TZOFFSETTO:+0930
TZNAME:ACST
DTSTART:20260404T163000
END:STANDARD
BEGIN:DAYLIGHT
TZOFFSETFROM:+0930
TZOFFSETTO:+1030
TZNAME:ACDT
DTSTART:20261003T163000
END:DAYLIGHT
BEGIN:STANDARD
TZOFFSETFROM:+1030
TZOFFSETTO:+0930
TZNAME:ACST
DTSTART:20270403T163000
END:STANDARD
BEGIN:DAYLIGHT
TZOFFSETFROM:+0930
TZOFFSETTO:+1030
TZNAME:ACDT
DTSTART:20271002T163000
END:DAYLIGHT
BEGIN:STANDARD
TZOFFSETFROM:+1030
TZOFFSETTO:+0930
TZNAME:ACST
DTSTART:20280401T163000
END:STANDARD
BEGIN:DAYLIGHT
TZOFFSETFROM:+0930
TZOFFSETTO:+1030
TZNAME:ACDT
DTSTART:20280930T163000
END:DAYLIGHT
END:VTIMEZONE
BEGIN:VEVENT
DTSTART;TZID=Australia/Adelaide:20230101T100000
DTEND;TZID=Australia/Adelaide:20261031T160000
DTSTAMP:20260218T142004Z
CREATED:20220909T202824Z
LAST-MODIFIED:20260218T142004Z
UID:33322-1672567200-1793462400@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:Запрошуємо до "Саду скульптур"
DESCRIPTION:❤️‍ Дорогі одесити та гості міста\, ми раді повідомити вам – наші експозиції просто неба “Сад Скульптур” та “Одеський Двір”  працють.   \nМи чекаємо на вас з 11:00 до 16:00 \n  \nСад скульптур Одеського літературного музею – експозиція просто неба\, що розташувалась на території затишного двору\, створює разом з музеєм єдиний експозиційний комплекс. \nСад скульптур було засновано в 1995 році. З 1995 по 2014 рік святкування Одеської «Гуморини» розпочинались в Саду Скульптур з відкриття нового пам’ятника. \nАвтор проекту та творець експозиції «Саду скульптур» – заслужений працівник культури України Л.В. Ліптуга. Всі встановлені скульптури створені на кошти меценатів. Основний внесок в створення експозиції належить Генеральному міжнародному партнеру Літературного музею АО «ПЛАСКЕ». \nВ експозиції Саду скульптур сімнадцять постатей\, виконаних сучасними скульпторами: \nПам’ятник герою одеських анекдотів Рабіновичу.\nВідкрито 1 квітня 1995 року.\nСкульптор – відомий режисер і художник Резо Габріадзе (Грузія) \nПам’ятник прийдешньому одеському генію.\nВідкрито 1 квітня 1996 року.\nСкульптор – заслужений художник України Микола Степанов. \nПам’ятник «Ти одесит\, Міша…»\nВідкрито 1 квітня 1998 року.\nСкульптор – Володимир Трасков. \nПам’ятник «Антилопа-Гну»\nВідкрито 1 квітня 1999 року.\nСкульптор – заслужений художник України Олександр Токарев. \nПам’ятник Одесі-мамі.\nВідкрито 1 квітня 2000 року.\nСкульптор – заслужений художник України Олександр Князик. \nПам’ятник Сашку-музиканту.\nВідкрито 1 квітня 2001 року.\nСкульптор – заслужений художник України Олександр Князик. \nПам’ятник «Шаланди повнії кефалі…»\nВідкрито 1 квітня 2002 року.\nСкульптор – Таісія Судьїна. \nПам’ятник «Зелений фургон».\nВідкрито 1 квітня 2003 року.\nСкульптор – Олександр Токарев. \nПам’ятник «Джинсовий Дюк».\nВідкрито 1 квітня 2004 року.\nСкульптор – Олег Черноіванов. \nПам’ятник першому одеському читачу.\nВідкрито 1 квітня 2005 року.\nСкульптор – Олег Черноіванов. \nПам’ятник «Іллі Ільфу та Євгену Петрову –вдячна Одеса».\nВідкрито 1 квітня 2008 року.\nСкульптор – Олег Черноіванов. \nПам’ятник «Птах-трійка».\nВідкрито 1 квітня 2009 року.\nСкульптор – Олег Черноіванов. \nПам’ятник «Час великих очікувань».\nВідкрито 1 квітня 2010 року.\nСкульптор – Олег Черноіванов \nПам’ятник «Одеська школа».\nВідкрито 1 квітня 2011 року.\nСкульптор – Олег Черноіванов. \nПам’ятник «Золоте серце».\nВідкрито 1 квітня 2012 року.\nСкульптор – Олег Черноіванов. \nПам’ятник «Срібне сторіччя».\nВідкрито 1 квітня 2013 року.\nСкульптор – Олег Черноіванов. \nПам’ятник «Музейне братерство».\nВідкрито 1 квітня 2014 року.\nСкульптор – Олег Черноіванов. \n  \nВ «Саду скульптур» експонується постійно діюча виставка з фондів Одеського Археологічного музею «Давня скульптура Північного Причорномор’я». Кам’яні постаті ставились на курганах стародавніми скіфами і половцями\, що населяли територію Північного Причорномор’я з VIII ст. до н.е. по ХIII ст. н.е. \nСад скульптур переходить в нову експозицію просто неба «Одеський двір».\nОдеський двір є невід’ємною часткою історії та культури Одеси. Двори привносили до життя міста специфічний колорит\, який став вже в ХХ сторіччі часткою одеського міфу. \nМетою проекту є відтворення типового одеського двору зі всією його атрибутикою.\nУ 2014 р. відбулось відкриття першої черги експозиції\, де представлені «Пам’ятник одеському дворовому крану»\, одеський дворовий колодязь\, голуб’ятня\, міські ліхтарики з історичними назвами всіх районів старої Одеси\, дзвінок до двірника та інш. \n  \nАвтор проекту заслуженный работник культуры Украины Л.В. Липтуга. \nПроект здійснюється за допомогою меценатів\, колекціонерів та за підтримкою мешканців Одеси. \n  \n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n\n 
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/zaproshuyemo-do-sadu-skulptur/
LOCATION:Одеський літературній музей\, вул. Ланжеронівська \, 2\, м. Одеса\, Україна
ATTACH;FMTTYPE=image/jpeg:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2022/09/photo_2024-04-12_12-51-02.jpg
END:VEVENT
BEGIN:VEVENT
DTSTART;TZID=Australia/Adelaide:20251205T110000
DTEND;TZID=Australia/Adelaide:20261031T160000
DTSTAMP:20260915T173706Z
CREATED:20251204T141028Z
LAST-MODIFIED:20260915T173706Z
UID:40075-1764932400-1793462400@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:Виставка «І ви\, що до небес мости своєю окропили кров'ю…»  пам’яті творців Розстріляного Відродження  Майка Йогансена та Юхима Михайліва
DESCRIPTION:В Золотім залі Одеського літературного музею відкрито виставка\, що повертає голоси двох митців\, яких Україна втратила\, але не забула. Двох постатей\, чия творча сміливість стала одним із фундаментів нашої культурної ідентичності — Майка Йогансена та Юхима Михайліва. \nЕкспозиція створена як простір пам’яті та відновленого спадкоємства. Вона проговорює про минуле мовою сучасного музею — через поезію\, документи\, музейні артефакти та особисті історії\, що проростають у сьогодення. \nУ добу\, коли Україна знову відстоює свободу\, опір 1920–1930-х звучить не як історія — а як попередження і заповіт. \n  \n  \nМайк Йогансен – голос інтелектуальної свободи \nПисьменник\, поет\, перекладач Михайло Гервасійович Йогансен (1895–1937) народився у Харкові\, закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету\, володів давньогрецькою\, латинню\, скандинавськими та слов’янськими мовами\, англійською\, німецькою\, італійською\, іспанською та французькою. Його ранні вірші — німецькою\, але саме українська мова стала для нього природним творчим диханням. \nУ 1921 виходить перша поетична книга «Д’горі». За сімнадцять років роботи він створює вісім книг віршів\, десять прозових видань\, чотири дитячі та дві літературознавчі праці. Його пригодницький роман «Пригоди Мак-Лейстона\, Гаррі Руперта та інших»\, виданий під псевдонімом Віллі Вецеліус\, стає першим українським бестселером. \nЙогансен — співзасновник «ГАРТА» та «ВАПЛІТЕ»\, близький до Миколи Хвильового і Володимира Сосюри. У 1927–1928 роках працює на Одеській кінофабриці ВУФКУ\, де разом із Юрієм Тютюнником створює сценарій фільму «Звенигора»\, поставленого згодом Олександром Довженком. \n18 серпня 1937 року поета заарештовують за обвинуваченням в «антирадянській\, націоналістичній діяльності». 27 жовтня 1937 року його розстріляно. \nМайк Йогансен  був реабілітований у 1958-му. \nУ виставці звучить його пророчий вірш 1921 року — текст\, який зчитується сьогодні майже буквально: \nІ ви\, що до небес мости\nСвоєю окропили кров’ю…\nПростіть ви нас. Іде́мо. Йти\nЩе довго. \n  \n  \nЮхим Михайлі – митець\, що тримав світло \nЮхим Спиридонович Михайлів (1885–1935) — художник\, поет\, мистецтвознавець\, уродженець Олешок на Херсонщині. Навчався у Строганівському художньо-промисловому училищі та Московському училищі живопису\, скульптури й архітектури. \nЗ 1912 року оформлює книжки\, публікує поезію в журналах «Дніпрові хвилі» та «Рідний край»\, пише рецензії та мистецтвознавчі статті. Його книга «Кераміка на Україні» включає розвідки про Г. Нарбута\, О. Мурашка\, М. Жука. \nПрацює у Музеї старожитностей ім. О. Поля в Дніпрі; викладає у Першій українській гімназії ім. Т. Шевченка в Києві та в Миргородському художньо-промисловому інституті; очолює Київську філію Асоціації художників Червоної України. З 1920 року входить до мистецької ради Київської Художньої Академії\, викладає у Київському вищому інституті народної освіти ім. М. Драгоманова. У 1921–1924 роках очолює Комітет пам’яті Миколи Леонтовича — разом із Гнатом Хоткевичем\, Лесем Курбасом\, Борисом Лятошинським та іншими. \nУ 1934 році його безпідставно заарештовують за «підготовку збройного повстання». На засланні Михайлів продовжує малювати\, пише вірші\, працює декоратором і мріє повернутися додому. \nУ вірші «Журавлі» він лишає крик серця митця\, що не зламався: \nБо я єсть син безщасного народу\,\nЩо втратив десь в минувшині ім’я…\nТа вірю я\, що мій народ проснеться\nІ загремить свободою струна. \n  \nСьогодні ці слова звучать як прямий діалог із нашою реальністю. \nУ березні 1934 року Михайліва було заарештовано за звинуваченням у приналежності до Української військової організації (УВО) і засуджено до трьох років заслання на Північ Росії. Він помер на засланні в місті Котлас Архангельської області 15 липня 1935 року. \nЮхим Михайлів був реабілітований 1989-му. \n  \nЦя експозиція — не лише повернення до біографій. Це переосмислення доби\, коли українська культура створювала свої найпотужніші модерні проєкти\, попри тиск імперії. Сьогодні ми перечитуємо їхні тексти в новому світлі: як доказ того\, що український голос не вдалося зламати — і він продовжує звучати на повен зріст. \nВиставка запрошує до діалогу про відповідальність пам’яті\, про тяглість українського мистецтва\, про сміливість бути собою — тоді і сьогодні. \n  \nДе: Одеський літературний музей\, вул. Ланжеронівська\, 2\nДеталі: +38 (048) 722-33-70 \n 
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/vistavka-i-vi-shho-do-nebes-mosti-svoyeyu-okropili-krov-yu-pam-yati-tvortsiv-rozstrilyanogo-vidrodzhennya-majka-jogansena-ta-yuhima-mihajliva/
LOCATION:Одеський літературній музей\, вул. Ланжеронівська \, 2\, м. Одеса\, Україна
ATTACH;FMTTYPE=image/png:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2025/12/Vistavka-prisvyachena-pamyati-tvortsiv-dobi-Rozstrilyanogo-Vidrodzhennya.png
END:VEVENT
BEGIN:VEVENT
DTSTART;TZID=Australia/Adelaide:20260225T120000
DTEND;TZID=Australia/Adelaide:20261031T160000
DTSTAMP:20260915T173649Z
CREATED:20260224T153946Z
LAST-MODIFIED:20260915T173649Z
UID:40220-1772020800-1793462400@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:"Хто не жив посеред бурі\, той ціни не знає силі"  / виставка до 155-річчя з дня народження Лесі Українки
DESCRIPTION:“Хто не жив посеред бурі\, той ціни не знає силі” – ці поетичні рядки Лесі Українки були взяті як назва для виставки\, приуроченої до 155-річчя з дня народження видатної письменниці. У часи нелегких випробувань\, вони знаходять відгук у наших серцях. \nУ творчості Лесі Українки поєднані тонкий ліризм і внутрішня сила\, європейський інтелектуалізм і глибоке відчуття національної традиції. \nНа виставці представлені матеріали з фондів ОЛМ\, перші публікації творів у випусках “Літературно-наукового вісника”\, одеському часописі “Южные записки” тощо. \nІнтерес представляє лист Тараса Франка до Н.Островської\, в якому він цікавиться станом справ щодо увічнення пам’яті видатних українців в Одесі\, зокрема й Лесі Українки. \nЗ цими та іншими матеріалами можна ознайомитися на виставкових стендах у Золотій залі. \n  \n  \nДе: Галерея Одеського літературного музею (вул. Ланжеронівська\, 2) \nКоли: відкриття 25 лютого о 12:00 \n  \nДеталі: +38 (048) 722-33-70 \n 
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/hto-ne-zhiv-posered-buri-toj-tsini-ne-znaye-sili-vistavka-do-155-richchya-z-dnya-narodzhennya-lesi-ukrayinki/
LOCATION:Одеський літературній музей\, вул. Ланжеронівська \, 2\, м. Одеса\, Україна
ATTACH;FMTTYPE=image/png:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2026/02/155-richchya-z-dnya-narodzhennya-Lesi-Ukrayinki.png
END:VEVENT
BEGIN:VEVENT
DTSTART;TZID=Australia/Adelaide:20260310T110000
DTEND;TZID=Australia/Adelaide:20261031T160000
DTSTAMP:20260915T173613Z
CREATED:20260306T135257Z
LAST-MODIFIED:20260915T173613Z
UID:40238-1773140400-1793462400@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:Виставка до 65-річчя заснування Національної премії України  імені Тараса Шевченка
DESCRIPTION:« І возвеличимо на диво\nІ розум наш\, і наш язик…» \n  \nШевченківській премії – 65 років! \n2026 року виповнюється 65 років від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка (Шевченківської премії) – найвищої державної нагороди за творчі досягнення в царині літератури\, культури\, мистецтва. Заснована 20 травня 1961 року. Нагородження відбувається щорічно в день народження поета – 9 березня. \nПропонуємо до вашої уваги книжково-інформаційну виставку « І возвеличимо на диво і розум наш\, і наш язик…» \, яка знайомить з історією заснування Шевченківської премії та творами одеських письменників – В. Фащенка \, Б. Нечерди\, В. Рутківського та Т. Федюка – лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка. Представлені видання є надбанням фондів Одеського літературного музею. \nФАЩЕНКО Василь Васильович – (1929 – 1999\, Одеса ) —український літературознавець\, літературний критик\, дослідник новел. Доктор філологічних наук\, професор Одеського державного університету імені І. І.Мечникова\, лауреат Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка\, член Спілки письменників України (1985 р). Досліджуючи історію красного письменства\, виявив посилений інтерес до розвитку сучасного йому літературного процесу. Основні результати багаторічних студій знайшли відбиття у його монографіях «Відкриття нового і діалектика почуттів» (1977)\, «У глибинах людського буття: етюди про психологізм літератури» (1981)\, «Характеры и ситуации» (1982)\, за які літературознавець став лауреатом Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка ( 1985 р.). В Одесі названа вулиця на честь Василя Фащенка (колишня вул. братів Поджіо). \nНЕЧЕРДА́ Борис Андрійович – (1939-1998\, Одеса) – український поет\, критик\, перекладач\, журналіст. Борис Нечерда належить до плеяди шістдесятників. Збірка творів поета «Ос¬тання книга» (Одеса\, 1998 р.)\, що вийшла посмертно \, була нагороджена Національною премією України ім. Т. Шевченка (2000 р.). Основними мотивами творів цієї збірки є любов до життя та ціна життя\, внутрішня незалежність від зовнішнього світу для самовдосконалення.\nІм’я поета увіковічнено на алеї Зірок в Одесі (2019 р.). На його честь в Одесі названо вулицю (колишня вул.Глазунова). \nРУТКІВСЬКИЙ Володимир Григорович – (1937-2021\, Одеса ) – український письменник\, поет\, журналіст\, майстер дитячого історичного роману\, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка.\nВ радянські часи його ім’я вносили до “чорних списків націоналістів” за його принципову позицію стосовно історії України. В. Рутківський став відомий як дитячий письменник уже за незалежності України. За трилогію «Джури» отримав Національну премії України імені Тараса Шевченка (2012 р.). На відсотки від грошової частини Шевченківської премії заснував приватну нагороду в царині дитячої літератури .\nОдеській вулиці (колишня вул. Вєри Інбер) восени 2024 р. присвоїли ім’я лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Володимира Рутківського. \nФЕДЮК Тарас Олексійович – (нар. 6 жовтня 1954\, м. Ананьїв\, Одеська область) — український поет. Певний час працював в Одесі. Президент Асоціації українських письменників (з 2000 року). 2003-2022 – засновник\, головний редактор і продюсер міжнародної книжкової поетичної серії «Зона Овідія».\nЗа збірку “Обличчя пустелі” 2007 р. отримав Національну премію ім. Т. Шевченка. Тарас Федюк сповідує у своїй творчості філософські мотиви людської душі у глобальному контексті. \n  \nВиставка відкрита для відвідувачів з 9 березня у Золотій залі літературного музею. \nДЕ: Одеський літературний музей\, вул. Ланжеронівська\, 2\nКОЛИ: 10 березня о 11:00 ( на відкриття вхід вільний) \nКвитки — в касі музею
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/vistavka-do-65-richchya-zasnuvannya-natsionalnoyi-premiyi-ukrayini-imeni-tarasa-shevchenka/
LOCATION:Одеський літературній музей\, вул. Ланжеронівська \, 2\, м. Одеса\, Україна
ATTACH;FMTTYPE=image/png:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2026/03/shevchenko-65-fb.png
END:VEVENT
BEGIN:VEVENT
DTSTART;TZID=Australia/Adelaide:20260311T110000
DTEND;TZID=Australia/Adelaide:20261031T160000
DTSTAMP:20260915T173635Z
CREATED:20260310T112135Z
LAST-MODIFIED:20260915T173635Z
UID:40243-1773226800-1793462400@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:Виставка до 120-річчя Ноте Лур’є «Поміж небом і землею…»
DESCRIPTION:письменника Ноте Лур’є! \n15 січня 2026 року виповнилось 120 років з дня народження єврейського радянського письменника та журналіста Ноте Лур’є (1906 – 1987 рр)\, який залишив яскравий слід у літературі.\nНародившись у селі Розкішне неподалік Гуляйполя\, він став голосом свого покоління\, пишучи на ідиш.\n📖 Його роман «Степ кличе»\, виданий у 1932 році\, відкрив нову еру в літературі\, розкриваючи теми колективізації на півдні України. Твори Лур’є перекладені багатьма мовами та отримали високу оцінку сучасників. \n🕊 Після репресій у 1950-му та реабілітації у 1956-му\, Ноте Лур’є продовжив жити в Одесі\, де вважав себе справжнім одеситом. Його спадок зберігають родичі\, а частина особистих речей була передана Одеському літературному музею його онуком Олександром Лур’є. \nНа виставці ви зможете: \n• Ознайомитися з унікальними історичними матеріалами\n• Побачити особисті речі\, фото та документи\n• Переглянути книги Ноте Лур’є\, як мовою оригіналу\, так і в перекладах \nНе пропустіть можливість відвідати цю незабутню подію та поринути в світ творчості Ноте Лур’є! \n🌟 Приходьте\, щоб дізнатися більше про життя і творчість одного з найяскравіших письменників України! \n🗓 Коли: 11 березня о 11:00\n📍 Де: Одеський літературний музей\, вул. Ланжеронівська\, 2 \n🎟 Квитки: В касі музею \n  \n 
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/vistavka-do-120-richchya-note-lur-ye-pomizh-nebom-i-zemleyu/
LOCATION:Одеський літературній музей\, вул. Ланжеронівська \, 2\, м. Одеса\, Україна
ATTACH;FMTTYPE=image/png:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2026/03/Vistavka-do-120-richchya-Note-Lurye-scaled.png
END:VEVENT
BEGIN:VEVENT
DTSTART;TZID=Australia/Adelaide:20260820T150000
DTEND;TZID=Australia/Adelaide:20260920T160000
DTSTAMP:20260818T124941Z
CREATED:20260818T124941Z
LAST-MODIFIED:20260818T124941Z
UID:40577-1787238000-1789920000@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:«Борімося — поборемо»: графіка Оксани Здоровецької до 35-річчя Незалежності України 🇺🇦
DESCRIPTION:🗓 20 серпня о 15:00 в Одеському літературному музеї відкриється персональна виставка графіки Оксани Здоровецької «Борімося — поборемо»\, приурочена до 35-річчя Незалежності України. \nНазва виставки апелює до шевченкового «Борітеся — поборете!» — вислову\, який давно вийшов за межі літературної цитати й сьогодні прочитується як одна з формул української стійкості. У цьому контексті виставка Оксани Здоровецької говорить про Незалежність не лише як про історичну дату\, а як про живий культурний процес — постійне відтворення власної мови\, пам’яті та системи символів. \n🎨 Упродовж останніх десятиліть художниця послідовно працює на перетині сучасної графіки та української візуальної традиції. Орнаментальні структури вишивки й килимарства\, рослинні мотиви\, колір і державна символіка у її творах не цитуються буквально\, а проходять через авторську трансформацію. Після 2014 року ця пластична мова стає помітно гострішою: чорний і червоний набувають у роботах особливої ваги як кольори пам’яті\, боротьби та національної самоідентифікації. \n🔱 Особливе місце у творчості Оксани Здоровецької посідає Тризуб. Художниця працює з ним не як із незмінною емблемою\, а як із відкритою пластичною структурою\, здатною до постійного перетворення. У серіях «Тризуб» та «Тризуб-птах» державний знак взаємодіє з рослинними формами\, ритмами орнаменту\, птахами\, кольором і вільним графічним жестом. Так виникає образ\, що одночасно належить історичній пам’яті й сьогоденню. \nВажливо\, що ця робота з традицією не зводиться до декоративності. У творчій практиці Здоровецької співіснують дві оптики — впізнаваний національний знак і модерністська свобода форми. Її графіка може бути лаконічною й майже знаковою\, а може перетворюватися на щільне плетиво ліній\, плям і ритмів\, у якому зовнішня статичність приховує внутрішню експресію. \n🖤❤️ У цьому сенсі «Борімося — поборемо» — не просто тематична виставка до державного свята. Це розмова про те\, як національний символ продовжує жити у сучасному мистецтві: змінює масштаб\, ритм і пластичну форму\, вступає у взаємодію з особистим досвідом художниці та з історичними обставинами\, в яких цей досвід формується. \nЧервоне й чорне\, жовте й блакитне\, Тризуб\, птах\, квітка\, орнамент — у цій системі вони існують не як набір готових символів\, а як елементи авторського візуального словника. З них вибудовується образ України\, що не є завершеним або застиглим: він формується просто зараз — через пам’ять і втрату\, опір і життєву силу\, через здатність культури впізнавати себе та водночас змінюватися. \nДля Оксани Здоровецької ця тема не є ситуативною. Ще до 30-річчя Незалежності України\, у 2021 році\, її персональні виставки відбулися в Одеському літературному музеї та Одеській національній науковій бібліотеці. Надалі робота з українською символікою та проблематикою ідентичності стала одним із наскрізних напрямів її творчості. \n🖌 Оксана Здоровецька — одеська художниця\, графік\, живописець і дизайнерка\, членкиня Національної спілки художників України. Учасниця всеукраїнських і міжнародних виставок та мистецьких проєктів з 1994 року. Лауреатка обласної премії образотворчого мистецтва імені Михайла Божія\, премії майстрів народного мистецтва імені Ростислава Палецького\, переможниця міжнародного конкурсу «Символи ідентичності». Живе і працює в Одесі. \n  \n📍 Відкриття: 20 серпня 2026 року\, 15:00\n🏛 Одеський літературний музей\nвул. Ланжеронівська\, 2 \n  \n🇺🇦 Виставка графіки Оксани Здоровецької\n«Борімося — поборемо» \nДо 35-річчя Незалежності України.
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/borimosya-poboremo-grafika-oksani-zdorovetskoyi-do-35-richchya-nezalezhnosti-ukrayini/
LOCATION:Одеський літературній музей\, вул. Ланжеронівська \, 2\, м. Одеса\, Україна
ATTACH;FMTTYPE=image/png:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2026/08/Frame-17.png
END:VEVENT
BEGIN:VEVENT
DTSTART;TZID=Australia/Adelaide:20260828T110000
DTEND;TZID=Australia/Adelaide:20270827T160000
DTSTAMP:20260827T171216Z
CREATED:20260827T170842Z
LAST-MODIFIED:20260827T171216Z
UID:40611-1787914800-1819382400@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:🏛️✨ «Родина Комарових: Портрет на тлі епохи» мультимедійна виставка
DESCRIPTION:🕊️ Запрошуємо відвідати виставку «Родина Комарових: Портрет на тлі епохи»\, присвячену одній із визначних українських родин Одеси кінця ХІХ — початку ХХ століття. \n🇺🇦 Родина Комарових була тісно пов’язана з українським культурним\, науковим і громадським життям міста. У центрі цієї історії — Михайло Комаров (1844–1913)\, бібліограф\, фольклорист\, лексикограф\, літературознавець і громадський діяч. Через історію кількох поколінь родини виставка розповідає про українське інтелектуальне середовище Одеси\, культурні зв’язки\, ініціативи та людей\, які його формували. ✒️ \n📜 На виставці представлені архівні документи\, світлини\, листування та рідкісні книжкові видання. Серед особливих експонатів — чотиритомний «Словарь російсько-український»\, упорядкований Михайлом Комаровим і виданий у 1893–1898 роках. 📚 \n🎞️ Мультимедійна частина виставки допомагає відчути атмосферу Одеси кінця ХІХ — початку ХХ століття та побачити місто таким\, яким його могли бачити герої нашої історії. Візуальні образи старої Одеси 🌊🏛️ доповнюють експозицію\, а в медіакіоску можна продовжити самостійне дослідження: простежити родинне дерево Комарових \, відкрити пов’язані з ними місця міста \, «погортати» цифрові копії газети «Рада» 📰\, роздивитися рукописи Богдана Комарова та інші матеріали. \n🧭 Виставка не має єдиного обов’язкового маршруту. Обирайте власний напрямок\, зупиняйтеся біля експонатів\, повертайтеся до побаченого та досліджуйте історію у своєму ритмі. 🔎 \n  \n✨ Приходьте дивитися\, читати й досліджувати українську Одесу разом з нами. 🕊️ \n  \n📍ДЕ: Одеський літературний музей\nвул. Ланжеронівська\, 2 \n🕰️КОЛИ:🕰️ Виставка працює:\nвівторок — неділя 11:00–16:00\n(понеділок — вихідний) \n  \nКВИТКИ У КАСІ МУЗЕЮ
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/rodina-komarovih-portret-na-tli-epohi-multimedijna-vistavka/
LOCATION:м. Одеса\, вул. Ланжеронівська\, 2\, вул. Ланжеронівська\, 2\, м. Одеса\, Украина
ATTACH;FMTTYPE=image/png:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2026/08/KAVER-podiya.png
END:VEVENT
END:VCALENDAR