BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//Одеський літературний музей - ECPv5.4.0.2//NONSGML v1.0//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
X-WR-CALNAME:Одеський літературний музей
X-ORIGINAL-URL:https://museum-literature.odessa.ua
X-WR-CALDESC:Події за Одеський літературний музей
BEGIN:VTIMEZONE
TZID:Europe/Kiev
BEGIN:DAYLIGHT
TZOFFSETFROM:+0200
TZOFFSETTO:+0300
TZNAME:EEST
DTSTART:20210328T010000
END:DAYLIGHT
BEGIN:STANDARD
TZOFFSETFROM:+0300
TZOFFSETTO:+0200
TZNAME:EET
DTSTART:20211031T010000
END:STANDARD
END:VTIMEZONE
BEGIN:VEVENT
DTSTART;TZID=Europe/Kiev:20210916T160000
DTEND;TZID=Europe/Kiev:20211010T170000
DTSTAMP:20260501T173034
CREATED:20210915T090658Z
LAST-MODIFIED:20210916T131508Z
UID:29049-1631808000-1633885200@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:Con Amor / персональна виставка Наталі Рябової
DESCRIPTION:17 вересня о 16:00 в галереї Одеського літературного музею відбудеться відкриття персональної виставки Наталі Рябової «Con Amor (C любов’ю)». \nПерш за все хочеться сказати\, що Наталя Рябова – дуже багатогранна творча особистість. Вона і тонкий\, ліричний майстер акварелі – натюрмортів і пейзажів\, і широко відомий театральний художник\, який оформив десятки вистав Театру поезії і драми А. Словесника\, Єврейського театру В. Басселя і багатьох інших. Крім цього\, вона успішно займалася керамікою\, і на неї іноді можна побачити вишукані прикраси\, виконані її власними руками. \nВона пробувала себе і на акторському терені: знялася в телесеріалі «Пляж»\, де завдяки своїм грецьким і турецьким корінням зіграла роль східної жінки зі складною долею. \nТеатральний художник Наталя Рябова говорить про роль митця в сучасному світі так: «Художник – це маргінал\, покликаний одухотворяти і гармонізувати цей матеріальний світ». Людина віруюча\, вона вважає\, що мистецтво може і має бути духовним за своєю суттю. \nВсупереч думкам надто заповзятливих ортодоксів\, які стверджують\, що релігія і мистецтво несумісні\, Наталя каже про те\, що будь-яке мистецтво\, чи то живопис\, музика\, література чи театр – це сходинки на шляху до Бога. Важливим є те\, що ти вкладаєш у свої твори\, чим їх наповнюєш. Адже не дарма Бог дає талант – Він дає його\, щоб ми правильно їм розпорядилися. \nНе випадково на виставці багато зображень ірисів і хризантем – особливо улюблених художницею квітів. Ірис – це й особливий символ в живопису і поезії Японії\, країни\, якою Наталя Рябова не втомлюється захоплюватися. Він\, як квітка примхлива і розкішна\, став в японській культурі символом вишуканих переживань\, витонченої чуттєвості. Але одночасно\, це і символ самурайської доблесті… \nА на питання\, що ж для неї є мистецтво театру\, художниця відповідає: «Театр – це компенсація\, спосіб додати до своєї особистості те\, що я не пережила\, якийсь інший досвід. Я намагаюся осягнути суть п’єси\, перейнятися її духом\, поставити себе на місце кожної дійової особи. Якщо можна так сказати\, то я малюю себе\, все пропускаючи через себе». \nХудожниця народилася на початку вересня\, і строю її душі особливо близький оксамитовий сезон – його м’яке тепло\, розкошує фарб і в той же самий час – умиротворення і гармонія у всьому. \nЗ гастролями Театру-студії поезії і драми Наталя Рябова побувала в багатьох країнах: Японії\, Великобританії\, Франції\, Німеччини\, США\, Китаї… \nЗа час своєї творчої діяльності вона оформила такі спектаклі цього театру та ін.: \n  \n1982 – Є. Євтушенко «Круг» \n1983 – М. Гоголь «Мертві душі» \n1987 – О. Казанцев «Великий Будда\, допоможи їм» \n1988 – О. Галин «Дірка»\, Г. Остер «Казка про правдивого пастушка»\, Б. Кіфф «Бона Фіде»\, В. Коркія «Чорна людина або Я\, бідний Сосо Джугашвілі» \n1989 – С. Мрожек «Ігри з привидом» \n1990 – Р. Феденьов «Микола і Олександра» \n1991 – «Люди і пристрасті» (спільна постановка з «Акціон театр» Німеччина) \n1993 – А. Чехов «Невидимі світу сльози» \n1995 – О. Коковкин «П’ять кутів» \n1998 – А. Міллер «Я нічого не пам’ятаю» \n1999 – І.-Б. Йосеф «Важкі люди» \n2000 – Т. Манн «Фіоренцо» (Театр «Суєта суєт») \n2000 – І. Руді «Пурімшпіль» \n2001 – Марсель Міттуа «Акомпаніатор» \n2004 – Т. Манн «Фіоренцо» \n2007 – М. Клімантовіч «Тут\, на даху\, або нова антропологія» \nА також спектаклі Одеського Єврейського театру: \n1999 – Йосеф – бар – Йосеф «Бідні люди» \n2001 – І. Руді «Пурімшпіль» \n2003 – І. Руді «Притчі Соломона» \n2005 – Йосеф – бар – Йосеф «Сад» \n2010 – І. Бабель «Шабос нахамив» \nІ також: 2019 – «Маленька Баба-Яга» (Театр ам Банхоф\, Штутгарт) \n(Робота не закінчена через карантин) \n2020 року – «Чорне на білому» (скоро вийде) \n2020 року – «Три + кіт» (Бейт-гранд\, реж. О. Фендюр) \n2020 року – «За образом і подобою» (Театр «На чайної») \n2021 – «Тясицу – Чайний будиночок» (Бейт-гранд\, реж. О. Фендюр) \n  \nКрім того\, Наталія Рябова брала участь в зарубіжних виставках в США і Литві\, а в 2018 р. у неї відбулася персональна виставка в Німеччині (Донцдорф і Баден-Вюртемберг). \nТакож вона брала участь у спільному проекті з німецьким режисером і художником Герхартом Кранером (обмін худ. виставками\, робота над виставою «Маленький принц»\, яка припинилася через смерть Герхарта). \n  \nВиставка Наталії Рябовой називається «Сon Amore» (муз. термін)\, що в перекладі з італійської означає «З любов’ю»\, тому що все\, що б вона не робила\, вона робить з любов’ю: будь то спів в хорі одеської церкви Різдва Богородиці\, будь то акварельний живопис або оформлення театральної постановки. \n  \nНагадуємо – відвідувачі музею зобов’язуються неухильно дотримуватися всіх санітарно-епідеміологічніх правил: масочного режиму\, соціальної дистанції\, дезінфекції рук.
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/con-amor-personalna-vistavka-natali-ryabovoyi/
ATTACH;FMTTYPE=image/jpeg:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2021/09/P70524-135141-001-scaled.jpg
END:VEVENT
END:VCALENDAR