BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//Одеський літературний музей - ECPv5.4.0.2//NONSGML v1.0//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
X-WR-CALNAME:Одеський літературний музей
X-ORIGINAL-URL:https://museum-literature.odessa.ua
X-WR-CALDESC:Події за Одеський літературний музей
BEGIN:VTIMEZONE
TZID:Europe/Kiev
BEGIN:DAYLIGHT
TZOFFSETFROM:+0200
TZOFFSETTO:+0300
TZNAME:EEST
DTSTART:20200329T010000
END:DAYLIGHT
BEGIN:STANDARD
TZOFFSETFROM:+0300
TZOFFSETTO:+0200
TZNAME:EET
DTSTART:20201025T010000
END:STANDARD
END:VTIMEZONE
BEGIN:VEVENT
DTSTART;TZID=Europe/Kiev:20200821T150000
DTEND;TZID=Europe/Kiev:20201029T170000
DTSTAMP:20260502T002312
CREATED:20200820T122302Z
LAST-MODIFIED:20200823T112721Z
UID:23844-1598022000-1603990800@museum-literature.odessa.ua
SUMMARY:Мандри друкарів. Виставка стародруків та гравюр 17-20 cт.
DESCRIPTION:ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАїНИ \n\n21 серпня о 15:00 Одеський літературний музей запрошує на відкриття виставки присвяченої  до Дня Незалежності України: \nНа перехресті шляхів: мандри книг та авторів\, друкарів\, граверів Києва\, Львова\, Одеси XVII-XX ст.  \nВиставка стародруків\, гравюр XVII-XX cт. з фондів Музею книги і друкарства України та  Одеського літературного музею. \n  На виставці представлені унікальні стародруки та видання друкарень Києво-Печерської лаври\, Львівського ставропігійного братства\, Львівської друкарні Михайла Сльозки\, мандрівної друкарні Транквіліона Ставровецького (м. Рохманів) XVII-XVIII cт.\, Одеської типолітографії Є. Фесенка\, серед яких: \nПерше київське видання книги «Бесіди на діяння святих Апостолів» 1624 р. \nВеликий Требник Петра Могили 1646 р. \nПерше видання Києво-Печерського Патерика 1661 р. \nПерший вітчизняний тлумачний словник Памви Беринди “Лексикон славенороський”\, Кутеїно\, 1653 р. (друге видання) \nПерший вітчизняний підручник з гомілетики (проповідництва) та збірники проповідей видатного українського церковного діяча\, ректора Києво-Могилянської академії Йоаникія Галятовського – Київ\, 1659 \nУнікальна гравюра –  сучасний відбиток естампу  Н. Зубрицького «Осада Почаєва турками» 1704 р. Родовідне Древо преподобних Києво-Печерського монастиря” сер. XVII cт. – єдиний відомий примірник в Україні \nПерше видання книги Транквіліона Ставровецького «Євангеліє учительне» 1619 р. \n«Філософія Арістотелева» М. Козачинського з мідеритами Григорія Левицького\, Львів\, 1745 \nХромолітографія «Общий вид Києво-Печерської лаври» 1909 р.\, видана в Одеській друкарні Є. Фесенка\, імовірно за ескізами Амвросія Ждахи. \n  \nВ литовсько-польську та козацьку добу Київ та Львів зіграли виключну роль в національному\, релігійному та духовному житті українського народу. В часи бездержавності\, релігійного протистояння та жорстоких воєн Україна неодноразово стояла перед небезпекою не лише державного\, але також культурного розмежування. Це\, в свою чергу\, становило серйозну загрозу єдності української нації та її історичній перспективі на східноєвропейському просторі. \nЗа таких обставин солідарність еліт різних українських земель (передусім Києва і Львова) в питаннях спільного культурного простору та спільного майбутнього зіграла вирішальну роль в процесах консолідації українського народу. Особливе місце у вирішенні проблем єдності України XVI-XVIII ст. зіграли вітчизняні видавці. Друкарні Києва\, Львова\, Чернігова\, Луцька та ін. міст формували інформаційний простір\, який зміцнював усвідомлення спільності духовного коріння українців різних регіонів. В результаті\, жителі Закарпаття\, які ніколи на бачили Центральної України\, знали і пам’ятали про Київ як про «Другий Єрусалим» їхньої батьківщини саме завдяки київським виданням; в свою чергу\, жителі Лівобережжя\, в умовах переслідування Москвою українського друку\, отримували духовну поживу завдяки книгам друкарень Почаєва і Львова. Видається значущим той факт\, що усвідомленню соборності України не зміг зашкодити навіть факт конфесійного поділу українства на православних та уніатів. \nУ XIX ст. славу Україні у царині видавничої справи творили Одеський видавець Євтим Фесенко та видатний український художник Амвросій Ждаха. Їхні видання та роботи відомі далеко за межами України. За ініціативою Є. Фесенка було розпочато проект видання «Кобзаря» Тараса Шевченка\, а проілюстрував Амвросій Ждаха. Євтим (Юхим) Фесенко  –друкар і видавець родом із Чернігівщини\, а згодом став знаменитим одеситом. 1883 р. заклав в Одесі друкарню\, серед іншого видавав ікони\, лубкові картини в українському стилі\, листівки з текстами народних пісень і нотами\, ілюстровані мистцем Амвросієм Ждахою\, що походив із задунайських козаків. \nДрукарі Києва\, Львова\, Одеси часом розходилися у своїх релігійних та політичних уподобаннях\, проте їхня націєтворча праця знову і знову зводила їх на перехрестях доріг\, що вели до Соборності України. \n  \nВиставка триває до 29 жовтня. \nАдреса: Одеса\, вул. Ланжеронівська\, 2 \n  \nОРГАНІЗАТОРИ ТА ПАРТНЕРИ:  \nМузей книги і друкарства України  \nОдеський літературний музей \n  \n  \n 
URL:https://museum-literature.odessa.ua/events/mandry-drukariv-vystavka-starodrukiv-ta-gravyur-17-20-ct/
LOCATION:Одеський літературній музей\, вул. Ланжеронівська \, 2\, м. Одеса\, Україна
CATEGORIES:Exhibition,Музей
ATTACH;FMTTYPE=image/jpeg:https://museum-literature.odessa.ua/wp-content/uploads/2020/08/IMG_20200820_125139.jpg
END:VEVENT
END:VCALENDAR