Одесский литературный музей ведёт активную издательскую деятельность, возвращая имена и творчество художников, надолго вычеркнутых из истории литературы. Среди многочисленных изданий – книга «Пливуть кораблики морями: Мариністика українських поетів-авангардистів 1920-х років, створена на одеському узбережжі».
Предлагаем вниманию читателей отрывки из книги.
«„Пятерная гроздь непреодолимых певцов“ моря и одесского порта вышла из гавани Одесской киностудии, где в середине 1920 года образовалась настоящая мастерская украинских поэтов-авангардистов. Олекса Влизько, Майк Йогансен, Михаил Семенко, Леонид Чернов (Малошейченко), Гео Шкурупий – всех их свела судьба на площадке Одесской кинофабрики ВУФКУ. Отсюда талантливые юноши погрузились в водоворот искусства, получили признание, и, к сожалению, судьба многих из них оборвалась на взлёте. Они мечтали о путешествиях в экзотические страны, они стремились к художественным свершениям, для талантливых юношей не существовало неосуществимого. Здесь в Одессе на берегу Черного моря они радовались творческим успехам друг друга, безумствовали от мечтаний и творческих замыслов, весь мир был перед ними. Пройдёт десятилетие, в течение которого они пополнят сокровищницу украинской культуры, после чего неправедным судом будут казнены на Соловках, на берегу Белого моря или в других местах „широкой страны Советов“».
Этим изданием мы чтим память погибших поэтов и возвращаем к читателю их творчество, приобщившееся к судьбе своих авторов и десятилетиями подлежавшее репрессиям, книги поэтов были уничтожены, поэзия изъята из употребления. Находить уцелевшее, сохранившееся в частных коллекциях, в спецхранах, в архивах – на всё это были направлены усилия многих литературоведов, чтобы восполнить этот удручающий пробел в украинской культуре. К поискам приобщились и составители этого сборника, чтобы донести до читателей творчество украинских молодых поэтов, проживавших в 1920-х годах в нашем городе и обласканных волнами Чёрного моря.
____
Михаил Гервасеевич Йогансен (Майк Йогансен, 1895-1937) родился в 1895 г. в Харькове в семье учителя немецкого языка. Окончил историко-филологический факультет Харьковского университета (1917). Знал древнегреческий, латынь, свободно владел английским, немецким, итальянским, испанским и французским, знал скандинавские и славянские языки. В 1921 г. вышла его первая поэтическая книга – «Д’горі». За семнадцать лет творческой деятельности издал восемь книг стихов, десять книг прозы (из них пять – книги очерков), четыре детских и две – литературоведческие. Был среди основателей «ГАРТА» и «ВАПЛИТЕ». В 1927-1928 гг. работал на Одесской кинофабрике ВУФКУ. Написал совместно с Юрием Тютюнником (амнистированным соратником Симона Петлюры) сценарий фильма «Звенигора», в дальнейшем переработанный и поставленный Александром Довженко. 27 октября 1937 г. поэт был расстрелян. Реабилитирован в 1958 г.
Майк Йогансен
РОНДЕЛЬ
Матроси – лірники моря.
Пливуть кораблики морями
У неминучий океан.
– Снується сон в зимовій рамі
І сходить сонце між ліан.
Серед облуд, серед оман
Це ж ви в середньовічній драмі
Ще промінь – і спливе туман…
Пливуть кораблики морями.
Й під кораблинними серцями
Новий заворушивсь титан.
Ще мить – і задзвенить пеан:
Пливуть кораблики морями
У неминучий океан.
РИБАЛКИ
Під парусами лежать ловці,
І дно парує під парусами,
На морі штиль, і лінива синь
Полегом зелений обмилює камінь.
– Бунація. – Стиха сказав старший,
Проте виходьте. Буде левант.
Як двадцять п’ять лебединих ший,
Випливає двадцять п’ять шаланд.
Ідуть на веслах: невесело це.
Важніють руки і спати хилить.
– Старшино! Слухай. Не пізно ще
Вернутись. Нема ні вітру, ні хвилі,
Бунація. Правда. Сказав старий,
– Але недобір. Недобір до плану,
– Греби, хлоп’ята! Воду рий.
– У морі гнатиме нас трамонтана.
За Тендрою – бачиш – хмарка є,
Леліє, немов учорашня піна?
– Вона мені знак, мені знак дає,
– Яка сьогодні буде година.
Гей, пожа! Стерно рипить у руці.
Пожій. Завертає шаланда ліво.
Висипають сіть молоді ловці.
Орцій. Набирає вітру клівер.
Не раз і не два висипали сіть,
Насипали живим шаланду сріблом.
По борт, по вінця риба лежить,
Для братів, для робочих добута риба.
І от розібрався малий вітерець,
Покинуто весла, мов птиці.
Самі випливають шаланди на герць
За моря синяву границю.
І знов висипають, і моряний лан
Родить живосрібляні гори,
Де в борознах сплився зелений лиман
Із синьою хвилею моря.
Та борозни глибше заорює вітер,
Жене в буржуазні краї трамонтана,
Хитає шаланди, напружує сіті,
Збиває з зеленої грані лиману.
Спускай топселі. Керуй у вітер.
Варуйся, хлопці. На рифи бери.
Ще зима у воді. Ще зима на світі.
Ще навіть не провесна. Ще не апріль.
Налетів бурхайло, і пінна бруя
Шумує під прову, біжить у борінній
Путі, як плуг у чорних полях,
Зарипіли стерна в холодній піні.
У море. Вперед. Нема вороття.
Летять мартини за неба двері.
Від неба й до неба бурхайла стяг,
Чим далі і далі блигомий берег.
Блигомий берег потоп у бруї,
Над борт, вище борту бурують хвилі,
Чорніють неба кренні краї,
І стали сторч, і море укрили.
Ламає реї лихий борвій,
Шаланди шалаються, як старці –
– Спускай шпринтовий. Шматай. Рви.
– Клівер. Клівер держи у руці.
– Рятуйся, браття. Рибу скидай!
Гуде забрати здобич море.
Вода воює по самий край
Бушприту здіймаються водяні гори.
– Орцій! – Крізь бурю реве старий.
– Чи пан, чи пропав – усе одно.
– Орцій! Додому. Орцій, бери.
– Хто займе рибу, пущу на дно!
– Орцій! По пояс у морі стоять
Ловці, налігши на клівер.
Через борт морозна пішла струя.
Орцій. Поворот. І знову ліво.
Блигомий берег блиснув на мить
І знову потоп у пінявій хвилі.
– Орцій. На берег прову держіть.
– Гребіть скільки є, скільки є в вас сили!
В піску, в мілині сичить шкафут
У воду. Попхай. Тягни руками!
Розриває м’язи кодоли жмут,
Коліна крає різучий камінь…
Живі. Удома. Але старший
Не дає. Збирає негайні збори.
Похилились голови з кляклих ший,
Стоїть старий і мовчить суворо.
На кого працюєте? На куркуля?
– Герої, що в море улов скидали?
– Виходь наперед. Просто руля.
– Пиши у список. Чого ж ви стали?
– Чи ви забули, хто ви є?
Чи ви забули, хто є за вами?
Мовчить. І вечір з моря встає,
Кладе багрець на причальний камінь.
Галина Закипна
Алёна Яворская
Оставьте отзыв