15.11.2019
16:00

Одеський літературний музей та Всесвітній клуб одеситів запрошують всіх, кому близька Одеса та її історія на зустріч з сім’єю Крахмальнікових.
Так, так, всім, у кого ворухнулося в пам’яті щось дитяче, світле та радісне, варто сказати — ви маєте рацію. Нащадки тих самих Крахмальнікових зберуться в Золотій залі Одеського літературного музею 15 листопада о 16:00.

Історія родини Крахмальнікових тісно вплетена до біографії міста. Найвідоміша кондитерська фабрика Одеси почалася в 1820 році маленьким кустарним виробництвом випічки. Минуло трохи більше вісімдесяти років — та кондитерська фірма «Брати Крахмальнікови» завойовує золоті медалі на виставках найбільших столиць Європи.

Розкішні бонбоньєрки чудового шоколаду, найніжнішого мармеладу, банки халви, коробки з пастилою, рахат-лукум, дзвінкі коробочки монпансьє, банки джему, безліч сортів морозива — вітрина фірми. Та перші автомати з продажу шоколаду, де одесити могли не тільки придбати шоколадку, але й подивуватися чудесам техніки.

Неважко здогадатися, що вся ця розкіш закінчилася у роки громадянської війни. Частина сім’ї Крахмальнікових встигла втекти за кордон (1919), частина зачаїлася у Радянській Росії, ретельно приховуючи своє буржуазне походження.

Фабрика була експропрійована, але не загинула. Вона стала носити ім’я Рози Люксембург, яка, здається, не мала ні до Одеси, ні до кондитерської справи ніякого відношення. Проте Роза стійко асоціювалося з трояндочкою на святковому торті. Різноманітні торти, та ще дуже смачні шоколадні цукерки «Білочка», «Кара-Кум», «Червоний мак», а також карамель різних сортів, включаючи славнозвісні «Ракові шийки», іриски, шоколадні тістечка, що одним тільки запахом заманювали одеситів до геніально оформленого Юрієм Єгоровим фірмовового магазину «Золотий ключик», що розміщувався на Дерибасівській у відомому «Будинку з обличчями». Втім, і це все позаду — й фірма, й фірмовий магазин, та й ті цукерки … А що ж попереду?

А попереду одеситів чекає зустріч з нащадками тих самих «Бр. Крахмальнікових »один з яких так вдало втік до Італії у 1919 році. Двадцять кузенів та кузин роду Крахмальнікова зберуться в Золотій залі Одеського літературного музею, щоб наживо розповісти про історію родини. Але яке відношення до літературимають всі ці пристрасті по ласощам? Невже, не пам’ятаєте? Валентин Катаєв у повісті «Біліє вітрило самотнє» згадує не тільки шоколадки фірми «Бр. Крахмальнікови», але й шоколадні автомати. Та продавець куль, що так вдало вписався в торт в казці Юрія Олеші «Три товстуни», чи не кондитерськими виробами фірми Крахмальнікових навіяний?

Зустріч з родиною Крахмальнікових — не тільки пам’ять про шоколадки.
Зустріч з улюбленими книгами, зустріч з дитинством.
Зустріч з самим собою.

В Одеському літературному музеї, 15 листопада цього року, о четвертій годині дня.

Вхід вільний.