Судячи з колекції в Одеському літературному музеї книжкових видань Семена Юшкевича і періодики з його публікаціями, славу він мав всеросійську. Письменника активно видавали в Москві, Петербурзі, Одесі. Перше зібрання оповідань Юшкевича, що вийшло в 1904, розійшлося за рік в кількості 6 тисяч примірників. Твори в 7 томах (1903-1908 рр.), а потім і повне зібрання творів в 14 томах (1914-1918 рр.) користувалися незмінним успіхом.

Особливо пильної уваги заслуговують взаємовідносини Семена Юшкевича з видавництвом товариства «Знание», яким керував Максим Горький. Олексій Максимович вважав, що письменницьку працю слід оплачувати гідно, і керувався цим принципом у всіх виданнях, які йому доводилося очолювати. Він допомагав письменникам, даючи дорогу в життя їх першим творам. Важливу роль зіграв Горький і в творчій долі Семена Юшкевича, запросивши його брати участь в збірниках товариства «Знання».

Юшкевич писав у стилі суворого реалізму Горького і навіть присвятив йому повість «Евреи» (1906), що нагадувала горьківську повість «Трое». А п’єса Юшкевіча «Король» була надрукована під однією обкладинкою з «Врагами» Горького.

Горький писав офіційному директору видавництва Пятницькому: «Мы помогаем жить Чирикову, Леониду Андрееву, почему не помочь Юшкевичу? Он, на мой взгляд, неизмеримо талантливее Чирикова и нужнее Андреева».

Уважно стежив за творчістю Юшкевіча і А. П. Чехов. У 1903 році він писав Вересаеву: «По-моему, Юшкевич умен и талантлив, из него может выйти большой толк». Відгуки та рецензії В. Короленко, В. Вересаєва, Ю. Айхенвальда, Г. Адамовича…

Після еміграції такого творчого успіху у Юшкевича вже не було. Творчість Семена Юшкевича представлено в фондах музею безліччю одеських видань: журнали «Восход» за 1904 р., «Об’єднання»  за вересень-жовтень 1918 р. з драмою «Город  Иты», книговидавництво «Южная универсальная библиотека» за 1919 р. (№36-37) видало повість «Ита Гайне».

Після Лютневої революції 1917 року в Одесу з Петербурга повернувся брат Семена Юшкевича – Павло, відомий філософ. Павло Соломонович служив у статистичному відділі одеської міської ради, читав лекції з філософії. Разом з братом Семеном став видавати журнал «Объединение», який мав кілька напрямків: літературне, політичне і наукове. Перший номер журналу вийшов у вересні 1918 року, 3 і 4 номери – в листопаді-грудні 1918 року і останній 5 номер вийшов після річної перерви в січні 1920 року. У фондах ОЛМ зберігаються перші чотири номери. У першому номері була надрукована стаття Павла Юшкевича «К философии русской революции». У другому – п’єса С. Юшкевича «Город Иты». У цих збірниках публікуються І. Бунін, А. Федоров, П. Нілус, В. Катаєв, О. Кипен та інші.

Творчий союз, що сформувався в «Объединении» *, був продовжений братами Юшкевичами в літературно-критичному і філософсько-публіцистичному збірнику «Вершины». Збірник передбачалося зробити «вільною трибуною», відкритою для всіх. У ситуації розброду і хаосу, в якій опинилася інтелігенція, єдиний вихід, на думку авторів збірника, – подолати «хаос думки», що стане передумовою для подолання «хаосу життя». У фондах ОЛМ зберігається перша книга збірки «Вершины» за 1909 рік. У ній було опубліковано оповідання С. Юшкевича «Деньги». Наряду з ним публікуються твори І. Буніна, О. Глікберга, О. Федорова, А. Луначарського, В. Муйжеля та інших.

Зберігається у фондах музею і книга Павла Юшкевича «О материалистическом понимании истории» (Одеське «Всеукраинское государственное издательство», 1921 г.) з надзвичайно цікавими рукописними нотатками на полях. Хтось книгу читав дуже уважно… У 1918 році 29 грудня місцева газета “Одесский листок” писала: «Под редакцией С.С. Юшкевича начинает свою деятельность в Одессе новое книгоиздательство “Южная универсальная библиотека”. Заслуга в появлении этого книгоиздательства  принадлежит редактору Семену Соломоновичу Юшкевичу». Издавалось по одной книге в неделю и планировалось, что направление нового издательства будет  литературным. Цель нового издания – дать дешевую книжку по типу «Московской универсальной библиотеки».

Незважаючи на різні труднощі, за рік вдалося випустити 52 книжки – по одній в тиждень. Книжечки були в м’яких обкладинках, кишенькового розміру. Здвоєні номери мали до двохсот сторінок, що дозволяло випускати у одній книзі декілька творів одного автора. Переважно, друкувалися книги в друкарні “Спорт и наука”, яка в 1919 році знаходилася за адресою: Катерининська, 25. Семен Юшкевич публікувався в цій серії двічі, в здвоєних номерах: №№ 2-3 – “Улица”, №№ 36-37 – “Ита Гайне”.

З російських авторів, які друкувалися в цій серії, слід назвати І. Буніна, графа О. Толстого, Теффі, П. Нілуса, Б. Розенблюма, Н. Осиповича, С. Єлпатьєвського, Р. Яблоновського. Творів іноземних авторів в серії не менше – А. Франс, Дж. Р. Кіплінг, Гі де Мопассан, Г. Уельс, К. Гамсун, Д. Лондон.

Книга С. Юшкевича «Голуби» (1914 р., це вже друге видання) з фондів ОЛМ видана в книговидавництві Й. Кнебеля. Це відомий видавець, основним напрямком діяльності якого став випуск і поширення видань з образотворчого мистецтва, посібників для наочного навчання і дитячих книг. На загальному тлі дитячої книги тих років видання Кнебеля виділялися високою якістю поліграфічного виконання.

З книгою Юшкевича «Голуби» пов’язаний скандал і послідуюча за ним заборона на її поширення, так як критики побачили ознаки порнографії в дитячій літературі. Парадокс ситуації полягав у тому, що у книзі немає не тільки ознак порнографії, але вона і не призначалася для дітей. Однак експерти за формальними ознаками (формат, друк, обкладинка, ілюстрації) визнали видання дитячим, що і зумовило послідуючу заборону.

Є одне спірне свідоцтво, що ця книга була написана для дітей. У 1927 р. Петро Нілус в передмові «Краткая повесть о жизни Семена Юшкевича» до паризького видання книги С. Юшкевича «Посмертные произведения» говорить: «В 1913 г. появилась книга “Голуби”, в этой книге Семен Соломонович воспевает голубиную охоту отца, погружаясь в воспоминания детства. И здесь не обошлось без нелепых придирок, на этот раз — блюстителей нравственности… Книга была написана для детей» [П. Нілус 1927, с. 12]. Ми не можемо прийняти твердження П. Нілуса як даність. У Парижі повість була видана через шість років після смерті С. Юшкевича, згадуване перше видання 1913 р. ніяким репресіям не піддавалося. А позначення її як дитячої, мабуть, виникло під впливом критики експертів в 1914 році.

Колекція видань Семена Юшкевича в фондах Одеського літературного музею багата і своєрідна, чекає свого кропіткого дослідника.

______________________

* Великий інтерес представляє журнал видання «Обьединение», що зберігається в фонді ОЛМ. Про нього згадує у своєму бібліографічному вказівнику (який є великою рідкістю) С. Рубінштейн.

 

Також в фондах Одеського літературного музею зберігаються, видані в товаристві «Знание», такі твори Юшкевича:

• за 1903 рік, книга 1: повісті й оповідання: «Распад», «Невинные», «Портной», «Убийца», «Кабатчик Гейман», «ИтаГайне»;
• за 1903 рік, книга 2: оповідання «Евреи»;
• за 1906 рік, том 1: оповідання й повісті: «Распад», «Невинные», «Портной», «Убийца», «Кабатчик Гейман», «Ита Гайне»;
• за 1906 рік, том 3: оповідання «Евреи», «Левка Гем», «Наши сестры»;
• за 1906 рік, книга 12: драма «В городе»
• за 1906 рік, книга 14: драма «Король»;
• за 1908 рік, том 5: оповідання і драмы «Голод», «В городе», «Отче наш», «Панорама», «Новый пророк», «Три кладбища», «Эли», «Четыре апостола».

Олена Черкес