За матеріалами календаря «Історія однієї вулиці. Вулиця Новосельського»

 

«гимназистка…вдруг начала писать мне

 еще не установившимся, почти детским почерком

 …сентиментальные письма, вкладывая в них

 то ленточку, то картинку»

В.П. Катаєв «Розбите життя або Чарівний ріг Оберона»

Вулиця з’явилася на карті міста в 1820 році. Початкове її «ім’я» – Німецька. Пізніше вона неодноразово змінювала назву: Ямська, Колоністська, Лютеранська. У другій половині XIX століття вулиця отримала ім’я міського голови, який жив тут – Миколи Новосельського. З приходом радянської влади топонім Новосельського замінюється ім’ям «червоного священика» Василя Островидова. У 1995 році вулиця знову названа Новосельського.

Тихі квартали з двоповерхової забудовою на початку вулиці зробили її привабливою для життя лікарів і університетської професури. А її не серединне, не околичне положення зумовило появу тут цілого ряду благодійних товариств і навчальних закладів, серед яких ремісничі училища та гімназії – чоловічі та жіночі.

Зупинимося докладніше на жіночих гімназіях, яких тут було чотири: жіноча гімназія С.І. Ввідінскої і А.І. Бракенгеймер. Навчання в жіночих гімназіях тривало сім років. Панянки, які отримали відмінні оцінки, могли вступити до восьмого класу, закінчення якого давало право працювати вчительками в початкових школах і міських училищах.

 

Новосельського, 31 – жіноча гімназія С.І. Ввідінской.

Заснована в 1891 році. До того, як переїхати в будинок, побудований за проектом В.М. Кабіольського в 1908-1909 рр., гімназія розташовувалася за адресою Ніжинська, 81.

Сама Софія Ввідінская походила з освіченої родини. Її батько – статський таємний радник, був штаб-доктором для особливих доручень при медичній частині при губернаторі П.Є. Коцебу. А мати Надія Ввідінська довгий час була наглядачкою у Маріїнській гімназії.

Важливою особливістю цієї гімназії був той факт, що тут вперше в місті почали викладати англійську мову (тоді як в інших навчальних закладах викладали французьку та німецьку мови). За кількістю учениць гімназія займала середнє положення серед жіночих гімназій міста, однак вважалася однією з найпрестижніших в місті. Тут викладали фізик і математик Борис Цомакіон, літературознавець Сергій Вілінський, історик Петро Біциллі. Тривалий період часу історію і географію в гімназії викладала А.А. Гамова-Лебединська, мати майбутнього фізика-теоретика Георгія (Джорджа) Гамова. У 1914 році в гімназії навчалося 300 учениць. Вона вважалася однією з найпрестижніших в місті.

У 1910-і роки в гімназії був додатковий (учительський) клас. У цей період начальницею гімназії була В.І. Мельницька.

У 1915-і роки чистописання в гімназії викладав П.Г. Волокидін – член Товариства південноруських художників, один з кращих представників південноруської школи живопису. Він закінчив одеське художнє училище в 1905 році, де його вчителями були К. Костанді та Г. Ладиженський. Шкільні роки його були осяяні великим успіхом. Незабаром його стали помічати на так званих «четвергах» Товариства південноруських художників. Художник Микола Скроцький писав про нього: «На четвергах Товариства південноруських художників з’явився перспективний художник П.Г. Волокидін, роботи якого були помічені публікою і пресою».

 

Новосельського, 61 – жіноча гімназія А.І. Бракенгеймер.

Будинок побудований за проектом архітектора Ф. Гонсіоровського. Спочатку гімназія знаходилася за адресою вулиця Жуковського, 34: «Жіноча гімназія А.Є. Бракенгеймер <…> заснована в 1842 році у вигляді пансіону першого розряду, а в 1882 році перетворена в гімназію; понад 300 учениць; плата від 60 до 150 рублів в рік в різних класах», – зустрічаємо в книзі« Стара Одеса ».

Близько 1910 року гімназія, заснована А.І. Бракенгеймер, перейшла в руки Ніни Антонівни Бутович, дружини капітана артилерії Івана Григоровича Бутовича. У 1913 році носила назву «Жіноча гімназія Н.А. Бутович, заснована А.І. Бракенгеймер». Гімназія мала 8-й клас, який вважався додатковим. Закінчення цього класу надавало статус домашньої вчительки. Директором гімназії була О.Г. Артинова, яка колись працювала наглядачкою в гімназії С.І. Ввідінскої. Законовчителем був протоієрей Олексіївської церкви М.К. Клопотов.

Російську словесність викладав Б.А. Лупанов. Пізніше він викладав в першій профтехшколі №1 на Старопортофранківській, де навчався конструктор космічних ракет С.П. Корольов.

Малювання в гімназії викладав художник А.Н. Стіліануді. Він був учнем Киріака Костанді, закінчив художню академію в Санкт-Петербурзі. У 1893 році став учасником Товариства Південноруських художників.

В межах 1914-1915 років гімназія переїхала на Ковальську вулицю, 35.

 

 

За матеріалами календаря «Історія однієї вулиці. Вулиця Новосельського»

Катерина Ергєєва