Марла Сінгер – невизнана героїня “Бійцівського клубу”

Марла Сінгер – невизнана героїня “Бійцівського клубу”

«Бійцівський клуб» – це новела американського літератора Чака Паланіка, вперше видана у 1996 році. Через три роки вийшов фільм за мотивами цієї новели. Режисером картини став Девід Фінчер, а завдяки якісній роботі сценариста Джима Ульсан сценарій був опублікований в журналі «Кіносценарії». До теперішнього часу «Бійцівський клуб» можна розглядати як цілісну композицію, що складається з новели, сценарію й візуального втілення обох текстів – фільму.

Хоча фільм провалився в прокаті, твір все одно потрапив до сфери популярної культури й став справжнім культурним феноменом. «Бійцівський клуб» вплинув на масову культуру і на контркультуру одночасно. Ідеї, які чітко простежуються в творі, анархо-примітивізму, аскетизму, мінімалізму, нігілізму в кінці 90-х були частиною нонконформістської культури.

Новелу «Бійцівський клуб» можна назвати художнім втіленням критики консюмеризма Франкфуртської школи. Вестіментарна мода, в сфері масової культури, зазнала зміни. Художник по костюмах Майкл Каплан створив певний образ персонажа Тайлера Дердена, щоб протиставити його Оповідачеві – білому комірцю.

«Образы Тайлера являются полной противоположностью повседневной униформы. Это и не униформа вовсе. Предметы его «гардероба» собраны случайным образом, совершенно бессистемно. В каждой сцене он выглядит так, словно надел то, что было под рукой: поношенная кроваво-красная кожаная куртка, яркие солнечные очки, спортивные штаны, армейские ботинки, футболки со смелыми принтами».[1]

Завдяки Чаку Паланіку в теорії культури з’явився такий термін, як «snowflake generation» (покоління сніжинок). [2]

«Ни один из вас не обладает уникальностью и красотой снежинки».[3]

В рамках літературознавства інтерес для вивчення представляють:

  • історія написання твору;
  • сюжет оповідання;
  • художній стиль Ч. Паланіка;
  • окремо можна виділити розбір сутності кожного з персонажів.

У різний статтях, що аналізують даний твір незаслужено мало уваги приділяється єдиному жіночому персонажу – Марлі Сінгер (Marla Singer). З огляду на те, що книга була написана в 90-х, Марлу Сінгер можна вважати постфеміністичним персонажем. Питання, які ставить автор, стосуються виключно проблем і переживання чоловіків, осмислення маскулінності, в той час як Марла знаходиться поза вбудованої патріархальної системи, має свої цілі та бажаннями, вона самоцінна.

Саме з неї починається зав’язка оповідання. Марла Сінгер збудила тригер у Оповідача, після чого і з’явився Тайлер Дерден. «Без Марлы Тайлер был бы ничем».[4]

З чесної розмови між Оповідачем і Марлою можна зробити висновок, що вони обидва зіштовхнулися з екзистенціальною пустотою і обидва борються з нею однаковими способами. Щоб повернути собі своє існування, вони відвідують різні групи для невиліковно хворих. При цьому Марла, на відміну від Оповідача, явно має свою суб’єктність.

Обидва персонажа, Оповідач і Марла, відчувають потяг до смерті (Танатос). Але у них проявляється різні кінцеві реакції на цей потяг. Якщо у Оповідача розвивається дисоціативний розлад особистості, і його alter ego (Тайлер Дерден) носить вочевидь деструктивний характер, то Марла втілила бажання смерті випивши упаковку снодійного. І врятував її Талер Дерден, оскільки Оповідач тільки в епілозі усвідомлює значимість Марли в його житті. До тих пір ситуація вийшла такою: «У нас здесь нечто вроде любовного треугольника. Я люблю Тайлера. Тайлер любит Марлу. Марла любит меня».[5]

Марла Сінгер також єдиний персонаж, який протиставляється провідній темі оповідання – критиці консюмеризма. Вона любить вбиратися в речі які маю історію, вона користується косметичними процедурами (наприклад, збільшення губ), щоб мати такє обличчя, яке вона хоче.

Слід зазначити, що новела носить трансгресивний характер. «Трансгрессия — это жест, который обращён на предел».[6]

«Бійцівський клуб» – це твір в якому присутні патології, невиражене насилля й табуйовані теми. Марла любить Оповідача та хоче мати з ним близький зв’язок. З огляду на особливості характеру персонажа і ідею нонконформізму твору, цей зв’язок не повинен вписуватися в існуючу норму нуклеарні сім’ї. Отже, ідея сакрального любовного зв’язку між Оповідачем і Марлой полягає в тому, що засуджується людьми з релігійною свідомістю та пролайферамі – це ідея аборту. «Марла сказала, что она хочет забеременеть, чтобы сделать аборт от Тайлера».[7]

Марла Сінгер, яка послужила причиною появи Тайлера Дердена, стала і причиною його викриття. Завдяки ній Оповідач дізнався, що він і Тайлер – це одна особа, але дві різні сутності. Вона не є персонажем з класичним феміннім патерном поведінки. До кінця оповідання Марла регулярно виникає в житті Оповідача і виконує функції його психологічного захисту, сама того не усвідомлюючи.

У будь-якому сюжеті традиційно є герой. У «Бійцівському клубі» – це Оповідач. Однак, у Марли Сінгер також є потенціал бути героїнею цієї новели.

[1] Как Фильм «Бойцовский Клуб» Сказался На Мужской Моде [Електронний ресурс] Режим доступу: https://mcmag.ru/kak-film-bojcovskij-klub-skazalsya-na-muzhskoj-mode/

[2] Snowflake and generation definition meaning Collins [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/snowflake-generation

[3] Паланик Ч. Бойцовский клуб /Ч. Паланик; пер. с англ. Илья Кормильцева. –
 М.: АСТ, 2006 – С. 129

 

[4] Паланик Ч. Бойцовский клуб /Ч. Паланик; пер. с англ. Илья Кормильцева. –
 М.: АСТ, 2006 – С. 7

[5] Паланик Ч. Бойцовский клуб /Ч. Паланик; пер. с англ. Илья Кормильцева. –
 М.: АСТ, 2006 – С. 7

[6] Фуко М. О трансгрессии // Танатография Эроса: Ж. Батай и французская мысль середины ХХ века. М.: Мифрил, 1994. С. 118

[7] Паланик Ч. Бойцовский клуб /Ч. Паланик; пер. с англ. Илья Кормильцева. –
 М.: АСТ, 2006 – С. 54

 

Свірська Катерина

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.