«Завжди неподалік…» – вислів Михайла Жванецького. Він повторював ці слова на своїх творчих зустрічах і писав – даючи автографи.

Сьогодні, коли Михайло Михайлович вже не з нами, він все одно десь неподалік – своїми книгами, інтерв’ю, відеозаписами творчих вечорів і телепрограм.

Починаючи з 6 листопада, цього нескінченно сумного 6 листопада, про Жванецького було сказано і написано багато теплих і сумних слів. Я теж намагалася щось написати, але не виходило… У голові була тільки одна думка «вже ніколи…». Ніколи не зустрінемося з ним в Одесі на Гуморині, на книжковому фестивалі «Зелена хвиля», у Всесвітньому клубі одеситів, в Літературному музеї…

Зустрічі з Михайлом Жванецьким в Одеському Літературному музеї почалися в 1994 році на виставці, присвяченій його 60-річчя. Виставка «В Одесу не можна не повернутися» готувалася декілька років, була розташована в трьох виставкових залах, і її відкривав сам ювіляр. Тоді в книзі відгуків він написав: «Я такий зворушений! І щасливий! Головне – дожив! Головне – побачив!.. Ваш експонат. Михайло Жванецький».

З цього моменту він дійсно став нашим «експонатом». Ми продовжували з ним співпрацювати і збирати нові матеріали для наступних виставок, які відкривали майже на кожен ювілей письменника.

А що тепер? А тепер треба постаратися зробити все, щоб зберегти те, що пов’язано з його ім’ям в нашому місті.

Сьогодні в Одесі є його друзі і близькі знайомі. Можливо, їм є чим поділитися, і вони напишуть свої спогади про талановитого одесита Михайла Жванецького.

Щоб зберегти і передати далі – майбутнім одеситам…

Щоб Почесний громадянин Одеси Михайло Михайлович Жванецький залишався тут, з нами, «завжди неподалік…».

 

Лілія Мельниченко

 

Фото:

Виставка до 80-річчя Михайла Жванецького «Але ж як приємно на свої фотографії дивитися».

Одеський літературний музей, 2014 рік.