Присвячена 130-річчю з дня нарождения одного з найбільш самобутніх та відомих у світі одеських письменників – Ісаака Еммануїловича Бабеля (1894 – 1940 рр).
Кажуть, що лондонського туману не існувало б, якби не письменникі, які його вигадали. Так і одеська мова, швидше за все, не стала б таким культурним феноменом без Ісаака Бабеля та його «Одеських оповідань». Він зробив величезний внесок у створений поколіннями письменників міф про Одесу, і сам майже перетворився на міф.
Ісаак Бабель народився 12 липня 1894 року в Одесі, в сім’ї дрібного торговця. Бабель отримав домашню освіту, закінчив у 1911 році Одеське комерційне училище, де вивчив серед іншого французьку мову. Він настільки опнував її, що писав перші оповідання французькою.
Перше оповідання «Старий Шлойме» молодий письменник надрукував у київському журналі «Вогні» у 1913. А у 1916 році після того, як були надруковані два оповідання в журналі «Літопис», він отримав пораду, яка стала ключовою віхою у мифі про Бабеля – «йти в люди». Бабель кілька місяців служив рядовим на румунському фронті, потім працював перекладачем, а в 1920 р. як журналіст, був у складі Першої кінної армії. Ті військові враження стали поштовхом до оповідань циклу «Конармія» – яскравим зображенням жахів війни, який викликав схвалення читачів та неоднозначну реакцію критиків.
У середині 1920-х років Бабель починає роботу над «Одеськими оповіданнями» – романтизованим зображенням кримінального життя Молдаванки, що населена дивовижними яскравими персонажами – Бенею Криком, Любкою Козак та іншими.
Протягом двох-трьох років Бабель стає одним із найвідоміших письменників, його перекладають майже всіма європейськими мовами.
У 1930-ті роки І. Бабель першим з радянських письменників пише трагічну розповідь про колективізацію – “Коливушка”. Він описує наслідки колективізації – голод в Україні, зубожіння села, духовне виродження. Він також пише п’єси “Захід” і “Марія”, працює над повістю про ЧК, рукопис якої був вилучений пізніше під час арешту. В останні роки оповідання Бабеля майже не публікували, вони побачили світ майже через тридцять років. Останнє з циклу «Одеський оповіданн» – “Фроїм Грач” – моральний вирок радянському режиму.
У травні 1939 року письменника заарештували за звинуваченням в антирадянській пропаганді, терористичній діяльності та шпигунстві. 27 січня 1940 року Ісаака Бабеля було розстріляно. Рукописи, вилучені енкавеесниками під час обшуку, зникли у надрах Луб’янки.
Бабель залишив по собі не так багато творів, як міг би, якби йому було дозволено прожити своє життя повністю. Але те, що він встиг написати, зробило його письменником світового рівня.
І хоч куди би поїхав одесит, він може з гордістю сказати: «Я з міста, в якому народився, жив і писав Ісаак Бабель». І його зрозуміють.
Залиште відгук