25 лютого 25 лютого 1887 року в місті Самборі в акторської родині Ванди і Степана народився син Олександр-Зенон. У світі його знають як режисера Леся Курбаса, засновника театру «Березіль».

Співпраця двох геніїв – режисера Леся Курбаса і драматурга Миколи Куліша – найяскравіша сторінка в історії українського театру.

Народився Курбас у Самборі, навчався у Львові та Відні, театральну діяльність почав у Тернополі, згодом у Києві та Харкові.

Але не обминув і наше місто. Вперше Курбас і його «Молодий театр» приїхав до Одеси влітку 1918-го. І одеський глядач у серпні міг побачити вистави: «У пущі» Лесі Українки, «Молодість» М. Гальбе, «Горе брехунові» Ф. Грількарцера, «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка, «Йола» Ю. Жулавського , «Доктор Штокман» Г. Ібсена, «Вечір етюдів» О. Олеся.

В фондах Одеського літературного музею зберігається журнал «Жизнь» № 12, 1918 року. У ньому стаття В. Овчаренка «Молодой Украинский театр»:

«В полном составе труппа украинского киевского молодого театра приехала в Одессу, заарендовала помещение народной школы на девятой станции Среднего Фонтана и устроила в этом помещении актёрское общежитие. Более „состоятельные“ поселились на соседних дачах. Приехала труппа в Одессу для того, чтобы совместить и отдых у моря и репетиции пьес репертуара, намеченного на зимний киевский сезон.

Ранним утром начинаются репетиции, а в полдень труппа собирается на берегу и предаётся блаженному отдыху у моря, иногда у моря репетируют отдельные сцены и разучивают роли. Сейчас готовят „Царя Эдипа“.

… Вскользь ознакомимся с намеченным репертуаром. Для репетиций включены в список „Жінка з моря“ („Женщина с моря“), „Затоплений дзвін“ („Потонувший колокол“), „Разбойники“ (пьеса намечена к постановке в сукнах), „Геда Габлер“, „Сон в летнюю ночь“».

Про Курбаса, молодого режиссера, Овчаренко пише, що у нього «душа энтузиаста, поклоняющегося красоте… В его сердце художника нет месту нетерпимости в области политических суждений. Он не вводит политическую муть в искусство. Он работает вдумчиво… Это его мечта поставить Шиллера в сукнах, и он увлекается настроением тонов, в каких должны быть сукна каждого действия. Вот это молодое желание красиво творить увлекает и достойно радостного привета. Быть может, в этом стремлении – залежи будущих откровений театра».

Це була перша зустріч Курбаса з Одесою, але не остання. В червні 1924 року ВУФКУ запросило його режисером до одеської кінофабрики. Він зняв тут три фільми: «Вендетта», «Макдональд», «Арсенальці», був художнім керівником фільму «Сон Товстопузенка». Жоден з цих фільмів не зберігся.

У тому ж році була створена і одеська філія «Березілю».

Саме в Одесі читав свою нову п’єсу березільцям Микола Куліш.

Дивом збереглися декілька кадрів фільму, де зняті актори-березільці, що репетирують нову п’єсу на березі моря, як свого часу актори «Молодого театру».

І саме в Одесі довгі роки працював учень Курбаса, актор і режисер Василь Василько, який у 1960-ті написав про трагічну долю свого вчителя.

П’єса Василька «Чашка чорної кави», яку він мріяв поставити на сцені театру, так і не побачила світла рампи.

 

Олена Яворська