„І знов мені не привезла

 Нічого пошта з України…

 За грішнії, мабуть, діла

 Караюсь я в оцій пустині…”

                                            Т.Г.Шевченко

 

В перші часи заслання Одеса стала єдиним містом, з якого до поета надходили листи і посилки від його друзів княжни Рєпніної Варвари Миколаївни та чернігівського поміщика Лизогуба Андрія Івановича, які на той час проживали в нашому місті і не боялися листуватися з опальним поетом.

Рєпніна Варвара Миколаївна (1808 – 1891) – близька приятелька Т.Шевченка. Познайомилися в липні 1843 р. у Яготині. З середини жовтня 1843-го до січня 1844 р. Т.Шевченко жив у флігелі садиби Рєпніних. Присвятив В.Рєпніній поему «Тризна», подарував автопортрет. Княжна допомагала поширювати «Живописную Украину».  Перші листи поет в засланні почав отримувати від В.Рєпніної з Одеси. Зустрічались після заслання поета в Москві, написала спогади про Шевченка.

 

Лист Т.Г.Шевченка до В.М.Рєпніної в Одесу. 24 жовтня 1847 р. Орська фортеця.

«Видно, я мало терпел в моей жизни. И правда, что прежние мои страдания в сравнении с настоящими были детские слезы; горько, невыносимо горько! И при всем этом горе мне строжайше запрещено рисовать что бы ни было и писать (окроме писем), а здесь так много нового, киргизы так живописны, так оригинальны и наивны, сами просятся под карандаш, и я одуреваю, когда смотрю на них. Месторасположение здесь грустное, однообразное, тощая речка Урал и Орь, обнаженные серые горы и бесконечная киргизская степь. … Если бы мне можно рисовать, сколько бы я вам прислал новых и оригинальных рисунков. Но что делать! А смотреть и не рисовать – это такая мука, которую поймет один только истинный художник».

 

Лизогуб Андрій Іванович (1804 – 1867) – чернігівський поміщик, власник маєтку в Седневі. Т.Шевченко гостював у маєтку Лизогубів навесні 1846 та 1847 рр. Під час заслання А.Лизогуб одним з першим розпочав листування з покараним поетом, надіслав на його прохання необхідні знадоби для малювання.

 

Лист А.І.Лизогуба до Т.Г.Шевченка. 23 лютого 1848 р. Одеса.

«Я маю гадку, що Ви вже получили мій четвертий лист і справу малярську, і папір рисовальний і поштовий, і карандаші, і Шекспіра». 

 

Лист Т.Г.Шевченка до А.І.Лизогуба в Одесу. 7 березня 1848 р. Орська фортеця.

«Не знаю, чи зраділа б так мала ненагодована дитина, побачивши матір свою, як я вчора, прийнявши подарунок твій щирий, мій єдиний друже, так зрадів, що ще й досі не схаменуся, цілісіньку ніч не спав, розглядав, дивився, перевертав по тричі, цілуючи всяку фарбочку. І як її не цілувать, не бачивши рік цілий. Боже мій! Боже мій! Який тяжкий та довгий рік!.. Сьогодні неділя, на муштру не поведуть. Цілісінький день буду переглядать твій подарунок щирий, мій єдиний друже… Перелічив, передивився все, все до крихотки ціле: і Шекспір, і папери, і фарби, і цизорик, і карандаші, і пензлі, все цілісіньке».

 

Лист Т.Г.Шевченка до А.І.Лизогуба в Одесу.

«Напишіть до мене хоч стрічечку, бо тільки Бог святий знає, як я радію, коли дійде до мене хоч одне ваше слово з моєї бідної країни!»

 

Галина Закіпна