У 2016 році був опублікований науково-фантастичний роман «Сила» Наомі Алдерман. На сьогоднішній день цей роман належить до числа класичних зразків жанру антиутопії. За цей твір письменниця отримала Baileys Women’s Prize for Fiction.[1] Також газета The New York Times, яка існує і в онлайн варіанті, в статті «The 10 Best Books of 2017» з короткою рецензією включила «Силу» в цей почесний список.[2]
Навіть не читаючи творів Наомі Алдерман, по мірі детального вивчення її біографії можна помітити, що по суті це ознайомлення з історією успіхів талановитої жінки в різних сферах діяльності. На офіційному сайті – http://www.naomialderman.com/about/ представлена як біографія письменниці, так і новини щодо її художньої та журналістської діяльності.
Літературний дебют відбувся в 2006 році з роману «Непокора». Важливою віхою у розвитку художніх здібностей Алдерман було особисте знайомство з Маргарет Етвуд. У 2012-2013 роках Етвуд була ментором Алдерман в рамках програми Rolex Mentor and Protégé Arts Initiative.[3][4][5] Вони спільно написали новелу про зомбі – The Happy Zombie Sunrise Home.
Маргарет Етвуд фігурує у подячному посвяченні в романі «Сила». В рамках менторства обговорювалася також ідея для майбутньої на той момент книги. І як каже Алдерман: «The one thing Margaret directly suggested was the idea of a convent».[6]
Перш за все варто звернути увагу, що роман «Сила» поєднує в собі риси літературного мокьюменторі і «оповідання в оповіданні». Спочатку і наприкінці роману, за винятком Передмови і Подяки, відбувається листування між двома персонажами – Ніл і Наомі. Це листування передбачає конструкцію умовного «реального світу», в якому персонажі обговорюють історичний роман Нілу Адама Аремона «Сила». Твір Нілу також містить Передмову, яка цитує інший «реальний» твір з його світу – «Книгу Єви». У своїй цілісності роман Алдерман – це антиутопія.
Алдерман по суті в цій книзі задає питання «а що якщо?» і поступово перевертає сучасну патріархальну систему на матріархальну. Робить вона це за допомогою введеного компонента. Більшість жінок і рідкісні чоловіки (інтерсексуальні люди) в романі мають пасму, завдяки якій можуть бити струмом інших людей.
У цьому антиутопічному світі Ніл Аремон пише «Силу» і претендує на певну історичну достовірність. Саме в історичному романі «Сила» можна простежити перетворення світу за короткий проміжок часу і з позицій різних персонажів. Важливий сюжетний поворот будується на тому наскільки нібито природно світ трансформувався з гегемонії маскулінності й звичного, зручного «доброзичливого» патріархату в гегемонію фемінності й звичний, зручний «доброзичливий» матріархат. Цей переворот можна помітити, як в деталях, так і на загальному плані другій частині розповіді. Наомі Адерман дає дзеркальне відображення того, що зараз відбувається з жінками в деяких регіонах нашої світу.
Разом з тим, основна ідея твору письменниці показати, як конструюється влада. Завдяки досить наповненому опису думок, стратегій дій і ситуацій в яких опинилися різні персонажі можна простежити формування нового диспозитива влади. Політик Марго Клірі намагається опанувати ситуацію і створити безпечну обстановку у навчанні дівчаток, у яких є пасма; Тетяна Москалева нелегітимно захоплює владу, встановлює інституційну матриархальну державу і скоює злочини проти людства; Еллі Монтгомері-Тейлор, вона ж матір Єва, захоплює релігійні структури влади і перевертає патріархальні уявлення монотеїстичних релігій на матріархальні (не єдиний бог, а єдина богиня); Тунде Едо – журналіст, який висвітлює історичну подію, також фіксує дискримінацію та порушення прав чоловіків у другій частині розповіді. Як і будь-яка нестабільна обстановка, різкий гендерний переворот призвів до насильства, війн та дискримінації чоловіків.
Дуже іронічним знаком є закінчення книги. У триваючому листуванні Ніла і Наомі, остання хвалить твір Ніла і пропонує йому опублікуватися під жіночим псевдонімом.
На офіційному сайті в кінці превью до книги письменниця ставить запитання: «when you wield the power, how long will it be before the power wields you?».[7]
_____________________
[1] Baileys Prize: Naomi Alderman wins for ‘shocking’ sci-fi novel The Power [Electronic resource]. – Access mode: https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-40187893
[2] The 10 Best Books of 2017 [Electronic resource]. – Access mode:
https://www.nytimes.com/interactive/2017/books/review/10-best-books-2017.html
[3] Encounters on the digital frontier [Electronic resource]. – Access mode:
https://www.rolex.org/rolex-mentor-protege/literature/encounters-on-the-digital-frontier
[4] Rolex Mentor and Protégée in Literature, 2012 – 2013 [Electronic resource]. – Access mode: https://www.rolex.org/rolex-mentor-protege/video/literature/margaret-atwood-and-naomi-alderman
[5] Margaret Atwood mentors Naomi Alderman [Electronic resource]. – Access mode:
[6] Naomi Alderman: ‘I went into the novel religious and by the end I wasn’t. I wrote myself out of it’ [Electronic resource]. – Access mode: https://www.theguardian.com/books/2016/oct/28/naomi-alderman-interview-the-power
[7] The Power [Electronic resource]. – Access mode: http://www.naomialderman.com/
Катерина Свірська
Залиште відгук