Науковий колектив Одеського літературного музею готує десяту наукову збірку «Дім князя Гагаріна», присвячену 45-річчю з дня заснування музею. За традицією, до неї увійшли не лише наукові розвідки співробітників музею, але й дослідження українських колег-музейників з Чернігова, Хмельницького та Львова.

Пропонуємо вашій увазі уривки з наукових статей, що, сподіваємось, побачать світ не лише у електронному вигляді, а й окремою збіркою, як завжди ошатною та цікавою.

МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ I ОДЕСЬКА ГРОМАДА

З літа 1892 року почався новий, багатий на події і знайомства період в житті М. Коцюбинського. Відпрацювавши перший літній сезон у Бесарабії, восени відвідав Одесу, ближче познайомився з роботою Громади і особливо близько зійшовся з Михайлом Комаровим.

У листі від 6 грудня 1893 року писав: «Не знайду слів, щоб скласти вам ту щиросердну подяку, яка повік зостанеться в серці моєму, за Вашу прихильність до мене».

І хоч робота філоксерної комісії була далеченько від Одеси, але важливе для М. Коцюбинського літературне і громадське життя зосереджувалося в Одесі.

Михайло Комаров заохочував багатьох молодих письменників до участі у виданнях Громади, підтримував їх матеріально і морально. Видавав літературні твори, історичні розвідки, фольклорні збірники – все, що вдавалось провести через цензуру.

Багато цікавих наукових досліджень зробив і сам М. Комаров на історичну тематику з часів козацьких воєн. «Оповідання про Богдана Хмельницького, як визволив він Україну від неволі польської», «Оповідання про Антона Головатого та про початок Чорноморського козацького війська», «Про запорозькі вольності», в яких показав себе як серйозний дослідник і популяризатор історії українського козацтва.

Ймовірно, що під впливом цих історичних розвідок і виникла ідея у М. Коцюбинського написати повість на історичну тему «Дорогою ціною». Письменник у той період вже добре розумів, що все свідоме духовне життя нації – майже суцільна опозиція, тихий або голосний опір тискові й нівеляції. Опір цей неминуче переходив із суспільного поля в територію душі окремої людини – і це була головна мета митця – змалювати історію душі у тому історичному періоді. Безперечно, М. Коцюбинський користувався багатою бібліотекою М. Комарова. Бібліотека, яку Михайло Федорович збирав ще з студентських літ, була його робочим кабінетом. Вона поповнювалася усіма українськими виданнями, які тільки пробивались через цензуру в Києві, Харкові, Херсоні, Одесі, Полтаві, доходили через кордон зі Львова й Чернівців, із далекої Женеви. Одеська Громада дуже прихильно ставилася до Михайла Драгоманова. Перед виїздом за кордон він відвідав Одесу і, заручившись матеріальною та моральною підтримкою, поїхав до Женеви, де видавав безцензурний український журнал «Громада». Надзвичайно важливою була роль М. Драгоманова для українського руху, бо науковий світ Європи одержав правдиву інформацію про Україну як державу. Але для М. Драгоманова ідея федералізму стояла в одному ряду з європейськими ідеалами. Така позиція для молодого покоління Одеської Громади уже не була прийнятна. Бо на той час ідея державного самостійництва вже виразно визрівала в українському русі. Найістотнішим здобутком Одеської Громади було те, що вона виховала цілу плеяду українських діячів нового типу – державників таких як Євген Чикаленко, Іван Луценко, Іван Липа, Андрій Ніковський, Сергій Шелухін.

Невтомний літописець українських змагань за відродження України Євген Чикаленко пише у своїх спогадах: «Оселившись з родиною в Одесі в 1894 році, я часто бував у Комарова та Смоленського і одержав від них пропозицію вступити в Громаду… Тоді ж в Одесі познайомився я з Михайлом Коцюбинським, ще молодим, але вже відомим найкращим нашим письменником. Він служив тоді в Бесарабії в філоксерній комісії і зимою, проживаючи в Одесі, був вибраний в члени Одеської Громади, але скоро переїхав до Чернігова».

На молодого письменника мали великий вплив такі потужні постаті, які розбудовували південний П’ємонт української культури, як Євген Чикаленко, Іван Липа, Іван Луценко, Віталій Боровик.

Марія Москаленко

Чернігівський літературно-меморіальний

музей-заповідник М. Коцюбинського