Про те, що історія циклічна, говорили ще давні єгиптяни. Пізніше цю думку підхопили перші філософи Стародавньої Греції. Також тезу про вічне повторення розкрито в індуїзмі, ключовим поняттям якого є «сансара» – кругообіг народження та смерті. У епоху Відродження ці ідеї набули розвитку у Макіавеллі та Дж. Віко. Серед філософів пізнішого періоду ідеї циклічності розвивалися О. Шпенглером, А. Тойнбі, А. Шопенгауером та багатьма іншими.

Не відволікаючись надмірно на генезис історичного циклізму і звузивши поле свого зору до меж причорноморського міста, звернемо увагу на першу чверть XIX, XX-XXI століть. Що спільного у зазначених часових відрізках трьох століть? Відповідь невтішна, проте: епідемії та війни.

Епідемія чуми та війна з Наполеоном (а він, як відомо, виявляв чималий інтерес до України) у 1812 році, епідемія іспанського грипу, що спалахнула у 1918 році, події революції та Громадянської війни, пандемія «COVID-19» та сучасні події, що стали трагедією для всієї України.

І саме в тому, далекому сьогодні для нас 1812 року француз, який поєднав обов’язки градоначальника Одеси та губернатора краю, француз, чий пам’ятник сьогодні обкладений численними мішками з піском (щоб врятувати його від можливих обстрілів), писав листи до сусідніх губерній про виникнення чуми в Одесі та про вжиття запобіжних заходів, необхідних для перешкоджання поширенню епідемії.

Нижче пропонуємо вашій увазі один з листів, написаних герцогом де Рішельє з Одеси губернатору Кам’янець-Подільської губернії.

 

Переклад листа публікується вперше.

 

31 серпня, 1812

Оцініть, мій дорогий граф, становище, в якому я перебуваю: найжахливіша хвороба прийшла до Одеси. Нам страшно вимовляти її назву: чума. Наслідки згубності та запобіжні заходи повинні робитися з великою акуратністю. Зі свого боку я зроблю кордон із вашою губернією, але необхідно також, щоб з вашого боку теж був карантинний кордон, і щоб ніхто не залишився з цього боку, оскільки ніхто не знає, чи є ця хвороба у вашій губернії. Будьте ласкаві зробити карантин у Балті, щоб отримувати звідси листи і як тільки Ви запевните мене, що він є, я буду на посту. Я не можу повідомити вас заздалегідь, зрозумійте мене, я в розпачі, тим не менш, роблю і робитиму все, щоб запобігти поширенню хвороби.

<…>

Хвороба продовжує поширюватись, але оскільки знижується її інтенсивність, тобто вона виліковується у більшості людей, лікарі кажуть, що це сигнал того, що вона наближається до завершення. Як тільки хвороба піде на спад, я поїду і попрошу вас підготувати невеликий будинок у Балті, щоб побути там у карантині. Щодо карантинних заходів – давайте більш суворі розпорядження, щоб дотримувалися точних термінів карантину, встановлених лікарями, щоб не було допущено шахрайства.

<…>

Загалом, ми оточені лише болями та смутками; навіть не знаю, як моє здоров’я витримує. Нам залишається підкоритися волі Провидіння, щоб подолати ці тяжкі випробування.

Бережіть себе, мій любий графе, і вірте в мою непорушну відданість.

Рішельє.

Катерина Єргєєва