Let everything happen to you

Beauty and terror

Just keep going

No feeling is final

Rainer Maria Rilke

У 1986 році вийшов фільм “Ім’я троянди”, який був втілений як екранізація роману Умберто Еко “Ім’я троянди”. Безперечно, середньовічна детективна історія у фільмі цікава, не кажучи про оригінальний твір. Умберто Еко зумів створити таку докладну та детальну архітектоніку твору, що описує вигадані події XIV століття, оскільки він є не лише письменником, а й досить відомим теоретиком культури, філософом і, що в даному випадку важливо – медієвістом.

Філософ народився в 1932 році. Його ранні академічні роботи були пов’язані з медієвістикою і перша з них «Sviluppo dell’estetica medievale» («Еволюція середньовічної естетики») була випущена в 1959 році.^[1]

Проте, творчі пориви проявлялися в письменника з самого дитинства. Як стверджує сам Еко, у віці 10 років він отримав перше місце за есе ” Чи повинні ми вмерти за славу Муссоліні та безсмертну долю Італії?” у конкурсі Ludi Juveniles. Про цю подію через 54 роки (1995) Умберто Еко написав для журналу The New York Review of Books. Там було опубліковано невелике есе – “Eternal Fascism” (“Вічний фашизм”). ^[2]

І, в склавшихся обставинах, саме цей твір цікавить нас більше інших робіт філософа. Ті, хто дивилися фільм Jojo Rabbit режисера Тайка Вайтиті, пам’ятають, як там було проілюстроване захоплення 10-річного хлопчика юнгфольком (Deutsches Jungvolk). Головний герой Jojo Rabbit – Йоханнес Бетслер, він же кролик Джоджо, поступово розчарувався у своїх дитячих фантазіях, пов’язаних з панівною ідеологією нацизму. Набуваючи власного досвіду, який був пов’язаний із спілкуванням з іншими людьми, з кроликом Джоджо сталося те, що можна назвати розчакловуванням світу. Тобто, головний герой і власними зусиллями, і під впливом обставин формував раціональне та критичне ставлення до ідеології нацизму, і водночас виховував у собі гуманістичне ставлення до інших людей. Персонаж Йоханнес Бетслер мабуть зовсім трохи схожий на 10-річного Умберто Еко. Есе «Вічний фашизм» починається саме з тезових спогадів періоду життя письменника з 10 до 13 років. У 1945 році юний Умберто дійшов висновку, що «…свобода промов означає вивільнення від риторики».^[3]

Поступово філософ переходить до огляду специфіки італійського фашизму та аналізу того, що він назвав ур-фашизмом, або ж вічним фашизмом. Усього ознак ур-фашизму 14. У цій статті ми не будемо їх переказувати, але можемо порекомендувати самостійно прочитати есе англійською – https://www.nybooks.com/articles/1995/06/22/ur-fascism/ або в перекладі на українську Олени Погребняк – https://www.historians.in.ua/index.php/en/statti/525-umberto-eko-ur-fashyzm.

Важливо знати і пам’ятати, що будь-яка з цих ознак щільно укріплена в структурі суспільства та політичному наративі впливає на те, що в соціумі починається «…згущуватися фашизм».^[4]

_____________

[1] Umberto Eco Monoskop [Electronic resource] / Umberto Eco – Access mode: https://monoskop.org/Umberto_Eco

[2] Umberto Eco Ur-Fascism [Electronic resource] / Umberto Eco – Access mode: https://www.nybooks.com/articles/1995/06/22/ur-fascism/

[3] Умберто Еко. Ур–фашизм [Электронний ресурс] / Умберто Еко. – Режим доступа:  https://www.historians.in.ua/index.php/en/ statti/525-umberto-eko-ur-fashyzm

[4] Умберто Еко. Ур–фашизм [Электронний ресурс] / Умберто Еко. – Режим доступа:  https://www.historians.in.ua/index.php/en/ statti/525-umberto-eko-ur-fashyzm

 

 

Свірська Катерина