Категорія: <span>Новини</span>

Бертольд Брехт – всесвітньо відоме ім'я. Німецький драматург, поет, засновник теорії «епічного театру». Однак мало хто знає ім'я, пов'язане з персоною Брехта – Маргарет Штеффін. Вона є перекладачкою, стенографісткою і співавтором деяких п'єс спільно з Бертольдом Брехтом.

«Почти десять лет продолжалось её сотрудничество с Бертольтом Брехтом. На обороте титульных листов шести пьес Б. Брехта, вошедших в состав изданного у нас собрания сочинений писателя, мелким шрифтом набрано: «В сотрудничестве с М. Штеффин».

Виставка присвячена трагічним сторінкам історії Одеської області, пов’язаним з трьома голодоморами, які відбулись в першій половині ХХ ст. – в 20-ті, 30-ті та 40-ті роки. Хліборобський край без хліба. Епідемії смертей від голоду та виснаження.
Як і чому це відбулось?
На виставці представлені книги, архівні документи, спогади свідків, жахливі фото…
Вічна пам’ять і уклін невинним жертвам…
Матеріали з фондів Одеського літературного музею та Державного архіву Одеської області.

Одеський літературний музей с задоволенням представляє невелику віртуальну виставку, присвячену 125-річчю від дня народження видатного одеського поета і перекладача Едуарда Багрицького (1895-1934 рр.).

Едуард Багрицький (Дзюбин) народився в Одесі 3 листопада 1895 року на вулиці Базарній, 40. Навчався в училищі Святого Павла, потім в реальному училищі Жуковського. Його перша публікація відбулася в 1914 р. в альманасі «Акорди». А влітку того ж року молодий автор бере собі псевдонім «Багрицький». За легендою, двоє друзів-поетів Натан Шор і Едуард Дзюбин розіграли два кольори – фіолетовий і багряний, які і стали їхніми літературними псевдонімами: «Фіолетов» і «Багрицький».

Творчо багатою для 24-річного Пушкіна виявилася осінь 1823 року. За три осінні місяці з-під пера поета вийшли з 23 по 60 строфи першої глави роману «Евгений Онегин». Під строфою 60 позначено Пушкіним закінчення першої глави: «Октябрь (22) (1823 г.) Одесса». У цей час створюються також 1-17 строфи другої глави роману. «Что касается до моих занятий, я теперь пишу не роман, а роман в стихах…» – пише Пушкін П. Вяземському 4 листопада 1823 р. з Одеси в Москву. На рукописах Пушкіна численні малюнки: автопортрети, портрети друзів, одеських жінок, які надихали Пушкіна на створення шедеврів лірики: профілі Амалії Різнич, Єлизавети Воронцової, Кароліни Собаньской, Марії Раєвської. Поетичний голос Пушкіна тієї осені звучав наповненим любов’ю і пристрастю в ліричних віршах «Ночь», «Простишь ли мне ревнивые мечты…», в остаточному тексті романтичної поеми «Бахчисарайский фонтан», гнівно і сумно в волелюбних віршах «Кто, волны, вас остановил…», «Свободы сеятель пустынный…».

Новітня історія України сповнена динаміки і драматизму, вона стала приводом для українців ще раз переосмислити своє національне самосвідомість. 21 листопада ми святкуємо День Гідности та Свободи. Не залишився осторонь і Одеський літературний музей. І хоча для того, щоб ми змогли в повній мірі усвідомити події, що відбуваються у нас на очах, має пройти певний час, проте, збирати експонати, історичні документи, пов’язані з нинішньою епохою, музей починає вже зараз. На віртуальній виставці, присвяченій Дню Гідності та Свободи, ми представили новітні надходження до фондів музею. Можливо, вони допоможуть нам точніше і краще усвідомити ту реальність, в якій ми живемо і жили. Серед експонатів виставки – книги, фотоілюстрації, фотографії.

Одним з найяскравіших періодів в історії Одеси XIX століття був період правління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора Михайла Семеновича Воронцова (1782-1856). При ньому місто і край досягли видатних успіхів в економічному і культурному розвитку.

До Воронцовської доби (1823-1854 рр.) відноситься заснування унікальних для провінційної Росії установ – Музею старожитностей (1825 р.), Міської публічної бібліотеки (1829 р.), Одеського товариства історії та старожитностей (1839 г.); видання газет «Одесский вестник» і «Journal d`Odessa», «Новоросійського календаря», одеських літературних альманахів та ін.

В ході зустрічі відбулося знайомство з музеєм Христо Ботева в с.Задунаевка: з історією створення музею, основними спонсорами, меценатами, а також була проведена екскурсія історичними пам'ятками та визначними пам'ятками села.

У холі Одеського літературного музею відкрито виставку, присвячену пам’яті великого одесита Михайла Михайловича Жванецького «А гумор – це життя».

На виставці представлені цінні експонати, подаровані Михайлом Михайловичем, що зберігають тепло душі автора, його рукописи, книги з дарчими написами музею, особисті речі, а також фотографії М.М. Жванецького, передані музею Всесвітнім клубом одеситів.

«Завжди неподалік…» – вислів Михайла Жванецького. Він повторював ці слова на своїх творчих зустрічах і писав – даючи автографи.

Сьогодні, коли Михайло Михайлович вже не з нами, він все одно десь неподалік – своїми книгами, інтерв’ю, відеозаписами творчих вечорів і телепрограм.

День народження одного з кращих, найбільш значних поетів нашого міста Юрія Миколайовича Михайлика.

Його вірші, красиві і точні, пронизані філософською думкою, наповнені любов’ю до рідного міста, до Чорного моря.