Категорія: <span>Новини</span>

ЛІТЕРАТУРНІ АДРЕСИ НА СТАРОПОРТОФРАНКІВСЬКІЙ

ЛІТЕРАТУРНІ АДРЕСИ НА СТАРОПОРТОФРАНКІВСЬКІЙ

Вулицю Старопортофранківську можна порівняти зі листковим пирогом. Кожен шар так чи інакше розкриває характер вулиці. У свідомості гостей, та й багатьох місцевих жителів вона найчастіше асоціюється з режимом вільної торгівлі «порто-франко». Не дивно, адже назва вулиці говорить сама за себе. При більш уважному погляді і вдумливої прогулянці по Старопортофранківській виявляється, що це вулиця притулків, богаділень, дешевого житла, а також численних навчальних закладів – жіночих і чоловічих гімназій, ремісничих і народних училищ. Однак крім торгового, благодійного і освітнього шарів є ще один – літературний. Пройдемося сьогодні за літературними адресами Старопортофранківської.

Літературний салон Євдокії Іванівни Голіциної

Літературний салон Євдокії Іванівни Голіциної

У XIX було трохи просторів для вільного обговорення ідей, мистецтва і науки. Серед таких просторів можна назвати – салони. Етимологія слова «салон» походить від французького «salon» – зала, вітальня.
Серед гостинних господинь салонів була відома Євдокія Іванівна Голіцина (1780-1850). У літературному салоні її називали Царицею ночі або Princesse Nocturne. Ворожка напророкувала Євдокії Іванівні смерть в нічний час, після чого княгиня вирішила приймати своїх гостей тільки вночі.

«Захисти пам’ять про мене… Я не винен» – трагічна доля Вінченцо Бакали

«Захисти пам’ять про мене… Я не винен» – трагічна доля Вінченцо Бакали

Великий терор 30-х років – тема, яка хвилює суспільство досі. Осторонь від цієї теми не залишається і Одеський літературний музей, адже він зберігає пам’ять про багатьох письменників і поетів, порушених сталінськими репресіями. Пам’ятна доля Ісака Бабеля, таємно розстріляного і на довгі десятиліття викресленого з літератури. Ми пам’ятаємо про Бориса Пильняка, Миколу Вороного, Миколу Куліша, Леся Курбаса, а також про багатьох інших незаслужено постраждалих літераторів. Але страшно забути і про інших людей, чиї роки життя були грубо обірвані на датах 1937 і 1938. Багатьом довелося пройти через заслання і табори, а їх імена були затавровані як імена ворогів народу.

«Вы помните, когда возник Лицей…»

«Вы помните, когда возник Лицей…»

Щорічно 19 жовтня Пушкінський музей відзначає день Ліцею в пам’ять про дружбу, яку все життя так цінував і беріг наш поет. Згадаймо і сьогодні ми про нього в віртуальному форматі.
19 жовтня 1811 року відбулося урочисте відкриття Ліцею, названого за місцем знаходження – Царськосiльським.
Ліцей був задуманий Олександром I як закритий привілейований навчальний заклад для підготовки освічених і відданих батьківщині державних діячів.

Марла Сінгер – невизнана героїня “Бійцівського клубу”

Марла Сінгер – невизнана героїня “Бійцівського клубу”

«Бійцівський клуб» вплинув на масову культуру і на контркультуру одночасно. Ідеї, які чітко простежуються в творі, анархо-примітивізму, аскетизму, мінімалізму, нігілізму в кінці 90-х були частиною нонконформістської культури.

Новелу «Бійцівський клуб» можна назвати художнім втіленням критики консюмеризма Франкфуртської школи.

РУКОПИСИ ТА МАШИНОПИСИ ВІРШІВ ІВАНА МАДРОБУРСЬКОГО

РУКОПИСИ ТА МАШИНОПИСИ ВІРШІВ ІВАНА МАДРОБУРСЬКОГО

У фондах Одеського літературного музею знаходяться рукописи і машинописи віршів Івана Гнатовича Мадробурського (справжнє прізвище Мадробарчук), датовані 1920-1944 рр. (41 од.), серед них машинописні збірники віршів «Во сне и наяву», «Лирика души и сердца»,«У запретной черты», «Озарённый янтарь», «Ясные дали», «В грёзах весеннего очарования», «Восьмистишья» і ін., а також фотографії. Багато матеріалів передала в музей його дочка К.І. Мадробарчук.

140 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ САШI ЧОРНОГО

140 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ САШI ЧОРНОГО

13 жовтня 1880 року минуло 140 років від дня народження Саші Чорного.

А. Купрін писав: «…сам Бог обдарував Сашу Чорного найдорожчим і самим рідкісним даром, який тільки зустрічається в літературі всього світу: даром справжнього, чистого і світлого гумору».
Саша Чорний – псевдонім знаменитого поета-сатирика Олександра Глікберга.

Пам’ять старого «Гамбринуса»

Пам’ять старого «Гамбринуса»

І знову підшивки старих газет, що зберігаються в фондах Одеського літературного музею, нагадують про літературне минуле нашого славного міста. І знову мова піде про газету «Моряк», що має міцний зв’язок з літературною історією Одеси: в її редакції в 1920-21 роках працював К. Паустовський, тоді ж публікувалися вірші Ю. Олеші, В. Катаєва, Е. Багрицького, оповідання І. Бабеля.
А з 1977 року в газеті почали з’являтися статті нашого співробітника – Олександра Розенбойма, що публікувався під псевдонімом Р. Олександров. Пропонуємо вашій увазі одну з таких статей.
На цей раз мова піде про одну з візитних карток Одеси: пивницю «Гамбрінус».

«ДОМ КНЯЗЯ ГАГАРИНА» дев’ятий випуск наукового збірника

«ДОМ КНЯЗЯ ГАГАРИНА» дев’ятий випуск наукового збірника

23  вересня у Золотому залі Одеського літературного музею відбулася презентація 9 випуску збірки  наукових статей та публікацій музею «ДОМ КНЯЗЯ ГАГАРИНА»

 У фондах Одеського літературного музею зберігається унікальна  колекція музейних раритетів: архіви письменників, унікальні книжкові видання, фотодокументи, рукописи. Наукові розвідки  співробітників музею знайшли реалізацію у серії видань «Дом князя Гагарина».