У Стародавньому Римі, в пантеоні богів-покровителів, крім богів-покровителів сім’ї були індивідуальнi божества, добрі духи. Вони охороняли людей. Особливо шанувався – геній (латинське gignere – родити, виробляти). Він відбивав силу і енергію людини, його здатності, всю його сутність, супроводжував йому все життя і захищав по необхідності.
Древні знали: у кожного місця є свій геній. Nullus enim locus sine genio est.
14 червня 1968 року пішов з життя Костянтин Георгійович Паустовський – дивовижний письменник, якого ще за життя називали майстром ліричної прози і останнім романтиком. Помер Паустовський у Москві, прощання відбулося в Центральному Будинку літераторів, а похований, згідно із заповітом, в Тарусі на старому міському кладовищі.
«Літературна газета» – офіційний друкований орган Спілки письменників, надрукувала некролог, ряд відгуків і спогадів, присвячених цієї сумної події. Відгуки різні за змістом, були написані людьми, котрі добре знали Костянтина Георгійовича: його колегами і друзями.
