Одеський літературний музей веде активну видавничу діяльність, повертаючи імена та творчість митців, що на довгий час були викреслені з історії літератури. Серед численних видань книга – «Пливуть кораблики морями: Мариністика українських поетів-авангардистів 1920-х років, створена на одеському узбережжі».

Пропонуємо увазі читачів уривки з книги.

«„П’ятірне гроно нездоланих співців“ моря і одеського порту вийшло з гавані Одеської кіностудії, де в середині 1920 років утворилася справжня майстерня українських поетів-авангардистів. Олекса Влизько, Майк Йогансен, Михайло Семенко, Леонід Чернов (Малошийченко), Гео Шкурупій – всіх їх звела доля на майданчику Одеської кінофабрики ВУФКУ. Звідси талановиті юнаки поринули у вир мистецтва, дістали визнання, і, на жаль, доля багатьох з них увірвалася на злеті. Вони мріяли про подорожі до екзотичних країн, вони прагнули до мистецьких звершень, для талановитих юнаків не існувало нездійсненого. Тут в Одесі на березі Чорного моря вони раділи творчим успіхам один одного, шаленіли від мрій і творчих задумів, весь світ був перед ними. Пройде десятиріччя, протягом якого вони поповнять скарбницю української культури, після чого неправедним судом будуть страчені на Соловках, на березі Білого моря, чи в інших місцях „широкої країни Рад“».

Цим виданням ми вшановуємо пам’ять загиблих поетів та повертаємо до читача їх творчість, що прилучилася до долі своїх авторів і десятиріччями підлягала репресіям, книги поетів були знищені, поезія вилучена з ужитку. Віднаходити вціліле, що збереглося в приватних колекціях, в спецхранах, в архівах, – на все це були спрямовані зусилля багатьох літературознавців, аби заповнити цю гнітючу прогалину в українській культурі. До пошуків долучилися і укладачі цієї збірки, аби донести до читачів творчість українських молодих поетів, що проживали в 1920-х роках в нашому місті і були замиловані хвилями Чорного моря.

____

Михайло Васильович Семенко (Михайль Семенко) (1892-1937) народився 1892 р. в с. Кибинці Миргородського району на Полтавщині. Навчався у Хорольській гімназії, а по її закінченню – в Курському реальному училищі. 1911-1913 рр. навчався у Психо-Неврологічному інституті в Санкт- Петербурзі. Його поетичним дебютом стала збірка «Prelude» (1913), наступні «Дерзання» і «Кверофутуризм» (1914). Перший маніфест Михайла Семенка 1914 року відкрив еру українського футуризму. В 1924-1927 рр. працював головним редактор на Одеській кінофабриці ВУФКУ. Був редактором знаменитої кінострічки «Тарас Шевченко» (1926). 24 жовтня 1937 р. М. Семенка розстріляно в Биківні. Реабілітовано у 1957 р.

 

Михайль Семенко

Біля моря

Я хочу до сонця морського,

Я хочу до солоних хвиль.

Зобачить пінявого бога,

Що непокоїть штиль.

 

Я хочу до світлого моря,

Я хочу на білий пісок.

Розтане несподіванка хора

Над краєвидом заток.

 

І приймати сонячні ванни,

І дивитись на купи тіл.

І проходитимуть прозорі панни,

Що забули про хатніх сівіл.

 

Вечорами кавалькадами білими,

Як здригнеться оркестно курорт –

Пролетить кількома гострими автомобілями

Гогеновський nature-morte.

 

Море жемчужило риси

 

Море жемчужило риси і перлямутрило мармур сходів

Біля таємного ліса і люстро-пастелевих хвиль.

В далині, крізь прозорові ткані, вогники ковзали-гаснули

                                                                                    на пароході,

Плями, тінно обрамлені, ніжно тремтіли на тисячу миль.

 

І боязко-різко, отінені темністю листу, пляміли украдливо

                                                                                        тонко

Запінені статуї білі оголено-вогких Сірен.

В осріблену ніч непомітливо-клично таємить трояндна бутонка

І еротить блакитно мережчато-плюскітний трен.

 

Темно-окреслений замок, жалібно спустивши запізненотонні

                                                                                              киреї

Виразно ліг водо тінню зазубрених башт-верховіть.

Запахи густо-застиглі без рушать дурманно таємно сумних

                                                                                          орхідей –

Спеції мертвих століть.

Галина Закіпна

Олена Яворська