Виставка присвячена 130-ттю з дня народження видатного українського письменника, драматурга та громадського діяча Миколи Куліша (1892 – 1937 рр.).

Микола Гурович Куліш народився 18 грудня 1892 р. у селі Чаплинка на Херсонщині, в селянській родині. Після закінчення початкової школи, на зібрані сільськими вчителями кошти, здібний хлопчик поїхав вчитися до гімназії у місті Олешки. Саме там він починає писати. Перші твори Миколи публікуються в учнівських рукописних журналах.

Він встигає вступити до філологічного факультету Новоросійського університету, але подальшому навчанню письменника завадила Перша світова війна – у 1914 році його мобілізували до армії. Микола закінчив одеську школу прапорщиків, після чого вирушив на фронт. Під час громадянської війни хлопець приєднується до Червоної армії.

Повернувшись до мирного життя, Микола Куліш працює інспектором народної освіти спочатку в Олешках, а з 1922 року в Одесі, налагоджує роботу шкіл та дитячих будинків, складає першу українську абетку «Первинка». В Одесі він стає членом літературного об’єднання «Гарт».

Їздячи у відрядження по містам та селам південної України, Куліш стає свідком голоду 1921- 1922 рр. Ці враження дали письменнику багатий матеріал для творчості. Спочатку він присвячує цій темі оповідання російською мовою «По городам и весям», але справжнім успіхом стала написана у 1924 році в Одесі п’єса «97». Вона з тріумфом обійшла всі театральні сцени України і зайняла особливе місце в історії української драматургії.

У 1925 році Микола Куліш переїжджає до Харкова і бере активну участь у  літературному житті міста, стає одним з членів літературного угруповання ВАПЛІТЕ.

Харківський період ознаменувався ще однією важливою подією – створенням творчого тандему з режисером Лесем Курбасом та театром «Березіль». З цього часу більшість п’єс Миколи Куліша знаходить свій шлях до глядача в інтерпретації театру «Березіль». Він пише п’єси «Комуна в степах» (1925), «Отак загинув гусак» (1925), «Хулій Хурина» (1926), «Народний Малахій» (1927), «Мина Мазайло» (1929), «Патетична соната» (1929), «Маклена Граса» (1933).

«Маклена Граса» стала останньою п’єсою, поставленою театром «Березіль». З початку 30-тіх років творчість письменника зазнає все більшої критики від влади – його звинувачують у антирадянських поглядах, націоналізмі та буржуазності. У 1934 році Миколу Куліша було заарештовано, а незабаром заслано до Соловків.

Миколу Куліша розстріляли разом з групою українських культурних діячів, серед яких був і Лесь Курбас, 9 жовтня 1937 року в урочищі Сандармох.