В Меморіальному музеї К.Г. Паустовського експонується фотовиставка “На Ланжероні… на Чорноморській вулиці”. На виставці представлені світлини будинків непарної сторони вулиці, зруйнованих в наслідок зсуву на Ланжероні, що почався в 1918 році. Частина світлин зроблена в 1918-1930-х роках, деякі вже після війни. Світлини непарної сторони вулиці надав одеський фотограф і наш друг – Сергій Калмиков.

Світлини вулиці Чорноморської можна знайти в інтернеті на різних сайтах. Спасибі небайдужим одеситам! В цілому, це фото зниклої непарної сторони вулиці, постраждалої від зсуву.  

Серед цих світлин зустрічаються акварелі художниці Олімпіади Федірівни Стоянової. Ці замальовки були зроблені в 1944 році після звільнення Одеси. На них закарбовані будинки як парного боку вулиці, так і непарного. Щоправда, будинками ці остови стін, в оточенні купи каміння, без дахів, назвати важко. В музейній експозиції не представлені акварелі Олімпіади Стоянової. Тому зараз ми пропонуємо вашій увазі ці замальовки в онлайн форматі.                                                                      

Там же (в інтернеті), разом з акварелями Стоянової розміщена світлина вулиці Чорноморської, яка зроблена з літака. Імовірно, цей знімок також був зроблений в 1944 році і, швидше за все, аерофотозйомка прибережної частини міста велася вже після визволення Одеси.

Дивлячись на цю фотографію і акварелі Стоянової, виникає питання: «Коли вулиця була так зруйнована – в 1941 чи в 1944 роках?». Тут мене зрозуміють дослідники історії міста, які часто по крупицях збирають інформацію про той чи інший будинок. А в даному випадку мова йде про всю вулицю. Можливо, відповідь на це питання вже є, і вона просто випала з нашого поля зору. Якщо «так» – чекаємо коментарів.

Відомо, що в період оборони Одеси, фашистські бомбардувальники бомбили місто.  Переважно – порт. І більшою мірою, страждали мешканці будинків, що знаходились в центрі міста і в прибережній зоні. Вулиця Чорноморська – перша лінія від одеської затоки, і не випадково Костянтин Паустовський назвав її «морським форпостом Одеси».

Є свідотства, що в 1941 році, під час нальотів ворожої авіації, тут були зруйновані лише декілька будинків. У книзі Анатолія Горбатюка “1941. Хроніки блокадної Одеси. «У списках загиблих значиться …» (2014), йдеться про два зруйнованих будинка по вулиці Чорноморській – №№ 2-а, 25. Тут є опис трагедії мешканців будинку № 2-а, що сталася 19 серпня 1941 року: «Через 8 годин з моменту обвалення в результаті попадання фугасної бомби в будинок № 2-а по вул. Чорноморській були виявлені 12 осіб під стіною, що загрожувала обвалитися в будь-яку хвилину, куди вони були відкинуті вибуховою хвилею. Всі 12 були важко контужені з втратою мови і слуху. При цьому стіна, біля якої вони перебували в абсолютно нерухомому стані, відразу ж після того, як їх витягли, обвалилася … ».

Ці дані взяті з дисертації доктора Волоха Бориса Самойловича, який в період оборони Одеси служив командиром хірургічного взводу 195-го медсанбату.

Старожили вулиці Чорноморської, які в роки війни були дітьми, розповідали, що коли місто окупували фашистські війська, всіх мешканців Чорноморської виселили – в будинках розмістилися румунські солдати. А це означає,  що в 1941 році більша частина будинків  не була зруйнована.

Відомо, що під час визволення Одеси, радянські війська також бомбили місто, і в першу чергу – порт…  Ймовірно, масштабні руйнування будинків на Чорноморській сталися під час проведення операції зі звільнення міста в 1944 році.

В повісті «Час великих очікувань» Костянтин Паустовський писав: «… Я полюбив цю маленьку вулицю на околиці і був упевнений, що вона наймальовничіша в світі». Він прожив на Чорноморській два роки – в 1920 та 1921-му, і ці враження відносяться саме до цього періоду. З того часу пройшло сто років. Вулиця кардинально змінилася – зсув і війна внесли свої корективи. Велика частина будинків зникла, деякі вдалося відновити, в тому числі і будинок, в якому жив Костянтин Паустовський.

Вулиця змінилася … Але вона і сьогодні така ж мальовнича, як і за часів Паустовського.

 

Лілія Мельниченко

Зав. Меморіальним музеєм К.Г. Паустовського