АТ «ПЛАСКЕ»

Одеський літературний музей

Всесвітній клуб одеситів

 

Представляють новий номер альманаху «Дерибасівська – Рішельєвська»

«ДЕРИБАСІВСЬКА-РІШЕЛЬЄВСЬКА» №81

15 травня в 15:00 у Всесвітньому клубі одеситів відбулася його ОНЛАЙН-ПРЕЗЕНТАЦІЯ.

 

«Да здравствуют музы, да здравствует разум!»

Олександр Пушкін

 

Червневий номер альманаху «Дерибасівська – Рішельєвська» традиційно присвячений до дня народження Поета.
Теперішній, 81-й, створювався редакцією та авторами в умовах карантину за методикою віддаленого доступу й розміщений на сайті Всесвітнього клубу одеситів – для читання та обговорення. Ми приступили до підготовки наступного, присвяченого дню народження міста.

Вісімдесят перший номер – вперше за 20 років – не ліг на книжкові полиці, а здійнявся до хмари інтернету та зайняв місце в сонмі видань, що вже кілька років як  перейшли з роду «друковані» в підвид «віртуальні». І треба сказати, що нашими сусідами стали і близькі родичі-одесити, і столичні свояки …

З одного боку, зізнаємося, з незвички не дуже комфортно. Але збереглася головна наша традиція: цей номер, як і попередні, відкритий на сайті Всесвітнього клубу одеситів для міста та світу – для наших земляків, де б вони (ми) не жили. У ньому, як і в попередніх, – монологи Михайла Жванецького, його фото з котом; вірші Юрія Михайлика про карантин – на нашій планеті вони (з різних приводів) були раніше, є й будуть, на жаль, завжди …

Про те, як ми цієї весни жили і хворіли, і видужували, і йшли, сподіваємося розповісти в наступних номерах. Хотілося б у вересні до Дня народження Одеси, але, може бути, й до Нового року. А нині в червні, до дня народження Олександра Пушкіна виходить цей альманах – вільний син ефіру, який ми й наші автори, наші друзі та партнери, АТ «ПЛАСКЕ» і Всесвітній клуб одеситів, спільно створили в режимі … ні, не самоізоляції, а віддаленого , але спілкування, нехай безконтактного, але в розташуванні та практично по феншую.

У номері – продовження глав одеського Пушкінського путівника, складеного Олегом Губарем: глава з «Євгенія Онєгіна» стала для нашого міста символічної Грамотою на безсмертя, а поеми та ліричні вірші, створені в молодому місті, в зібранні його творів, і ми не раз їх цитували .
Але сьогодні, коли пишуться ці рядки, та завтра, коли ви прочитаєте їх на екранах своїх гаджетів, повторимо за Поетом з його «Вакхічної пісні», написаної в 1819 році зовсім юним, тільки-тільки з Ліцею:

«Поднимем стаканы. Сдвинем их разом!
Да здравствуют музы, да здравствует разум!
Ты, солнце святое, гори!
Как эта лампада бледнеет
Пред ясным восходом зари».