17 вересня о 16:00 в галереї Одеського літературного музею відбудеться відкриття персональної виставки Наталі Рябової «Con Amor (C любов’ю)».
Перш за все хочеться сказати, що Наталя Рябова – дуже багатогранна творча особистість. Вона і тонкий, ліричний майстер акварелі – натюрмортів і пейзажів, і широко відомий театральний художник, який оформив десятки вистав Театру поезії і драми А. Словесника, Єврейського театру В. Басселя і багатьох інших. Крім цього, вона успішно займалася керамікою, і на неї іноді можна побачити вишукані прикраси, виконані її власними руками.
Вона пробувала себе і на акторському терені: знялася в телесеріалі «Пляж», де завдяки своїм грецьким і турецьким корінням зіграла роль східної жінки зі складною долею.
Театральний художник Наталя Рябова говорить про роль митця в сучасному світі так: «Художник – це маргінал, покликаний одухотворяти і гармонізувати цей матеріальний світ». Людина віруюча, вона вважає, що мистецтво може і має бути духовним за своєю суттю.
Всупереч думкам надто заповзятливих ортодоксів, які стверджують, що релігія і мистецтво несумісні, Наталя каже про те, що будь-яке мистецтво, чи то живопис, музика, література чи театр – це сходинки на шляху до Бога. Важливим є те, що ти вкладаєш у свої твори, чим їх наповнюєш. Адже не дарма Бог дає талант – Він дає його, щоб ми правильно їм розпорядилися.
Не випадково на виставці багато зображень ірисів і хризантем – особливо улюблених художницею квітів. Ірис – це й особливий символ в живопису і поезії Японії, країни, якою Наталя Рябова не втомлюється захоплюватися. Він, як квітка примхлива і розкішна, став в японській культурі символом вишуканих переживань, витонченої чуттєвості. Але одночасно, це і символ самурайської доблесті…
А на питання, що ж для неї є мистецтво театру, художниця відповідає: «Театр – це компенсація, спосіб додати до своєї особистості те, що я не пережила, якийсь інший досвід. Я намагаюся осягнути суть п’єси, перейнятися її духом, поставити себе на місце кожної дійової особи. Якщо можна так сказати, то я малюю себе, все пропускаючи через себе».
Художниця народилася на початку вересня, і строю її душі особливо близький оксамитовий сезон – його м’яке тепло, розкошує фарб і в той же самий час – умиротворення і гармонія у всьому.
З гастролями Театру-студії поезії і драми Наталя Рябова побувала в багатьох країнах: Японії, Великобританії, Франції, Німеччини, США, Китаї…
За час своєї творчої діяльності вона оформила такі спектаклі цього театру та ін.:
1982 – Є. Євтушенко «Круг»
1983 – М. Гоголь «Мертві душі»
1987 – О. Казанцев «Великий Будда, допоможи їм»
1988 – О. Галин «Дірка», Г. Остер «Казка про правдивого пастушка», Б. Кіфф «Бона Фіде», В. Коркія «Чорна людина або Я, бідний Сосо Джугашвілі»
1989 – С. Мрожек «Ігри з привидом»
1990 – Р. Феденьов «Микола і Олександра»
1991 – «Люди і пристрасті» (спільна постановка з «Акціон театр» Німеччина)
1993 – А. Чехов «Невидимі світу сльози»
1995 – О. Коковкин «П’ять кутів»
1998 – А. Міллер «Я нічого не пам’ятаю»
1999 – І.-Б. Йосеф «Важкі люди»
2000 – Т. Манн «Фіоренцо» (Театр «Суєта суєт»)
2000 – І. Руді «Пурімшпіль»
2001 – Марсель Міттуа «Акомпаніатор»
2004 – Т. Манн «Фіоренцо»
2007 – М. Клімантовіч «Тут, на даху, або нова антропологія»
А також спектаклі Одеського Єврейського театру:
1999 – Йосеф – бар – Йосеф «Бідні люди»
2001 – І. Руді «Пурімшпіль»
2003 – І. Руді «Притчі Соломона»
2005 – Йосеф – бар – Йосеф «Сад»
2010 – І. Бабель «Шабос нахамив»
І також: 2019 – «Маленька Баба-Яга» (Театр ам Банхоф, Штутгарт)
(Робота не закінчена через карантин)
2020 року – «Чорне на білому» (скоро вийде)
2020 року – «Три + кіт» (Бейт-гранд, реж. О. Фендюр)
2020 року – «За образом і подобою» (Театр «На чайної»)
2021 – «Тясицу – Чайний будиночок» (Бейт-гранд, реж. О. Фендюр)
Крім того, Наталія Рябова брала участь в зарубіжних виставках в США і Литві, а в 2018 р. у неї відбулася персональна виставка в Німеччині (Донцдорф і Баден-Вюртемберг).
Також вона брала участь у спільному проекті з німецьким режисером і художником Герхартом Кранером (обмін худ. виставками, робота над виставою «Маленький принц», яка припинилася через смерть Герхарта).
Виставка Наталії Рябовой називається «Сon Amore» (муз. термін), що в перекладі з італійської означає «З любов’ю», тому що все, що б вона не робила, вона робить з любов’ю: будь то спів в хорі одеської церкви Різдва Богородиці, будь то акварельний живопис або оформлення театральної постановки.
Нагадуємо – відвідувачі музею зобов’язуються неухильно дотримуватися всіх санітарно-епідеміологічніх правил: масочного режиму, соціальної дистанції, дезінфекції рук.