Категорія: <span>Новини</span>

Виставка присвячена 125-річчю від дня народження одного з найяскравіших представників Одеської літературної школи – письменника, поета та драматурга Валентина Катаєва (28.01.1897-12.04.1986).

25 січня цього року Володимиру Семеновичу Висоцькому, життя та творчість якого нерозривно пов’язані з Одесою, виповнилося б 84 роки.

У фондах ОЛМ зберігається чимало ексклюзивних та оригінальних експонатів – рукописів, документів, фотографій, що розповідають не лише про перебування актора, поета та барда в нашому місті, а й про його творчі здобутки та зльоти у різні періоди його стрімкого життя.

11 січня 2022 року виповнилося 40 років від дня смерті нашого співвітчизника, видатного поета, гумориста-сатирика Степана Івановича Олійника. Тому цього дня на батьківщині письменника, у селі Левадівка, у меморіальному музеї ім. С.І. Олійника, пройшли пам’ятні заходи.

Музейна експозиція, що відкрита очам відвідувача, є вершиною айсберга. І її поява стає результатом постійної кропіткої закулісної праці. Музейна справа динамічна, тому що безпосередньо пов’язана з пам’яттю, явищем живим і мінливим. Ми регулярно поповнюємо та доповнюємо фонди Одеського літературного музею, прагнучи зберегти для вас основні аспекти часу, що минає.

У новому 2022 році музей також готовий похвалитися першими надходженнями. Колекція музею поповнилася експонатами, пов’язаними з життям та творчістю М.М. Жванецького. Одеський літературний музей дякує за щедрий дар дружині Михайла Михайловича, Наталії Валеріївні Жванецькій.

Олександр Михайлович Дерибас (1856-1937) – талановитий журналіст, краєзнавець, бібліограф та письменник – є представником знаменитого прізвища, що увійшло до історії Одеси.

Цього року 31 грудня виповнюється 165 років від дня народження. Батьки О.М. Дерібаса вийшли з Іспанії, рідний брат його діда Йосип де Рібас є одним із засновників нашого міста.

«Ім’я Кармена, – як писав Валентин Катаєв, – стало широко популярним і увійшло до ряду відомих письменників того часу». Його по праву називали «одеським Горьким» – за повні ліризму та драматичності повісті та розповіді про тих, кого називають «простими людьми», – портових трудівників, торговців і безпритульних дітей, за його влучні та ємні замальовки міського життя, репортажні хроніки потрясли весь світ «потьомкiнських подій» і багато чого іншого.

У різні роки тема Вітчизняної війни 1812 року завжди виявлялася у творчості Пушкіна. У період південного заслання в Кишиневі та Одесі Пушкін спілкувався з безпосередніми учасниками та героями війни: генерал-лейтенантом І. Інзовим, генерал-губернатором М. Воронцовим, з сім’єю генерала від кавалерії М. Раєвського, генерал-майором С. Волконським, генерал-лейтенантом І. Сабанєєвим, генерал-майором М. Орловим, з майбутніми декабристами, які називали себе «дітьми 1812 року». Живучи у Кишиневі, Пушкін дізнається про смерть французького імператора Наполеона на острові Св. Олени. У щоденнику французькою пише: «18 июля.1821. Звістка про смерть Наполеона. Бал у вірменського архірея». (Наполеон помер 23 квітня (5 травня) 1821). Пушкін починає писати оду на загибель Наполеона. Початкова редакція вірша «Наполеон» написана у вересні-листопаді 1821 року.