На превеликий жаль, моє знайомство з Олександром Козачинським відбулося лише після перегляду фільму «Зелений фургон». Згодом була книга: легка, іронічна, зі звичними для нас назвами районів і вулиць, з типовим одеським стилем багатонаціонального міста – ніби витончений літературний путівник по Одесі 20-тих років минулого століття. А далі автор вразив мене ще й своєю долею.
27 липня цього року виповнюється 170 років від дня народження видатного письменника українського походження Володимира Галактіоновича Короленка.
Так трапилось, що для Олександра Митрофановича Федорова Болгарія стала другою батьківщиной.
Спочатку Федоров не розраховував надовго затримуватись у Болгарії і мав намір перебратися до Парижа, куди у березні 1920 р. приїхав Бунін із дружиною. Однак у Болгарії він прожив тридцять років до самої своєї смерті в 1949 р.... За словами прийомної дочки поета Ліляни Шульц, видатний болгарський письменник Іван Вазов переконав Федорова не поспішати з від'їздом до Франції, відзначивши традиційний інтерес болгар до нашої літератури, схожість двох слов'янських мов.
14 липня, виповнюється 55 років з того часу, як пішов у вічність Костянтин Георгійович Паустовський.
Ось вже 25 років в цей день Меморіальний музей К.Г. Паустовського вшановує його пам'ять.
Сьогодні хочеться нагадати про дуже значущю для культурній спадщини Одеси книгу «Час великих очікувань», яку він написав у 1958 році. Нагадати один невеликий одеський штріх з історії написання четвертої автобіографічної повісті, «епопеї» - як казав сам письменник - «Повісті про життя».
