Гарсенда II де Сабран

Гарсенда II де Сабран

Куртуазність є одним із значимих маркетів Середньовекової культури XI — XV веків. Куртуазна любов – це своєрідний політес, за яким можна скласти представлення про взаємовідносини чоловіків та жінок серед аристократії. Куртуазна ж література одночасно і створювала умовні правила поведінки для лицарів та дам, і відтворювала в собі очікування вищих станів повільно змінюючогося етикета.

Зазвичай, коли мова йде про куртуазну літературі першими приходять на думку Кретьєн де Труа або Артуриана, і що характерно для Середньовіччя багато творів залишалися без авторства. Мова, як правило, йде про лицарські подвиги або інтимні відносини між лицарем та дамою.

У творчий процес були залучені трубадури. Музиканти мандрували, розважали монархів та простий люд, при цьому беручи участь в політичному житті країни.

Трубадури користувалися особливою прихильністю в Провансальської області, зокрема завдяки графині Гарсенді де Форкалькье. Гарсенда народилася близько 1180 року[1], у віці 10 років вийшла заміж за Рейнье де Сабран, і таким чином стала графинею Гарсендою де Сабран. Відомості про її життя вкрай небагаточисленні. Проте, відомо досить, щоб її саму можна було вважати трубадуром.

Сучасники Гарсенди називали жінок трубадурів – «trobairitz»[2]. Trobairitz часто писали ліричні твори – tenson. Це такі твори, які представляють діалог між чоловіком і жінкою. Відповідно, в tenson є два голоси – чоловічий і жіночий. Фокус уваги творів trobairitz зміщується від загальноприйнятих зовнішніх на іманентні прояви любові. Також, «…trobairitz solicit love by revolting against the courtly love rules to win a man».[3]

На жаль, з усієї творчості Гарсенди збереглася лише одна строфа:

«Vos que.m semblatz dels corals amadors,

ja non volgra que fossetz tan doptanz;

e platz me molt quar vos destreing m’amors,

qu’atressi sui eu per vos malananz.

Ez avetz dan en el seu vulpillatge

quar no.us ausatz de preiar enardir,

e faitz a vos ez a mi gran dampnatge;

que ges dompna no ausa descobrir

tot tan qu’il vol per paor de faillir».[4]

Існує здогадка, яка має високу ймовірність, що Гарсенда присвятила ці рядки трубадуру Гі де Кавальону.

«Garsenda demonstrates her personal character and her unhappiness in the relationship by stepping out of the bounds of courtly love to express her displeasure with the relationship, and she subtly asks Gui to court her».[5]

Відповідаючи своїй романтичній натурі, Гарсенда в 1225 році вирішила зробити аскетичний вчинок. Вона покинула світське життя і пішла до монастиря La Celle. Цей жест можна вважати символічним завершенням життя Гарсенди де Сабран.

____________________________

[1] GARSENDA DE FORCALQUIER [Electronic resource]. – Access mode: https://www.histo.cat/sabies/Garsenda-de-Forcalquier 

[2] Catherine Christine Ganiere Women Troubadours in Southern France [Electronic resource] / Catherine Christine Ganiere – Access mode: https://scholarsarchive. byu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2271&context=etd .

[3] Catherine Christine Ganiere Women Troubadours in Southern France [Electronic resource] / Catherine Christine Ganiere – Access mode: https://scholarsarchive. byu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2271&context=etd .

[4] GARSENDA DE FORCALQUIER [Electronic resource]. – Access mode: https://www.histo.cat/sabies/Garsenda-de-Forcalquier 

[5] Catherine Christine Ganiere Women Troubadours in Southern France [Electronic resource] / Catherine Christine Ganiere – Access mode: https://scholarsarchive. byu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2271&context=etd .

Катерина Свірська

 

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.