Хто такий для української культури Петро Іванович Нищинський?
Ми не помилимося, якщо скажемо, що він перекладач поем Гомера та п’ єси Софокла на українську мову та знавець давньогрецької мови та літератури. Не помилимося ми також, коли скажемо, що він – відомий український поет та композитор, та що у багатьох українських пісень є автор – Петро Нищинський. Був він також фольклористом та викладачем грецької мови у гімназіях.
Два юнаки, двоє друзів. Старшому 24 роки – і він художній редактор на одеській кінофабриці ВУФКУ. Молодшому 22 – і він редактор ВУФКУ у Харкові, в Одесі буває лише наїздами.
Старший – Юрій Яновський – проживе всього п’ятдесят два роки, молодший – Микола Бажан – 79.
Багато чого буде у їх житті – але лишаться юнацькі вірші-присвяти натхненних морем, закоханих у море друзів.
А через двадцять пять років по смерті старшого товариша молодший напише зворушливі спогади, у яких йдеться й про одеські сторінки їх життя.
« «А в Одесі добре жити…» – саме такі строки написали наші маленькі письменники.
Вчора ми були в Літературному Музеї. Друзі, це не просто музей, це місце, яке надихає та окриляє.
З Одесою Павла Тичину пов’язували тісні стосунки.У 1915 році, ще до першого приїзду поета до нашого міста, одеський журнал «Основа» надрукував вірші П. Тичини «Душа моя, послухай…» та «Десь на дні мого серця…»..
З Одесою Павла Тичину пов’язували тісні стосунки.У 1915 році, ще до першого приїзду поета до нашого міста, одеський журнал «Основа» надрукував вірші П. Тичини «Душа моя, послухай…» та «Десь на дні мого серця…»..
