Категорія: <span>Новини</span>

«Серафим Лось… У його профілі було дійсно щось горбоноса лосине, лось…
Він сидів, зігнувшись, над маленькою портативною друкарською машинкою… Він зводив рахунки з російською революцією. Він писав про себе…».

27 квітня сороковий день з дня смерті Олега Губаря…
Ми з болем пам'ятаємо цю втрату. Сумують всі, хто знав Олега, всі, хто любить Одесу.

Приїзд Олександра Сергійовича, вимушений і задуманий як недовгий, затягнеться на три місяці – до 29 листопада. Плани сплутають новини про заборону на пересування в зв’язку з епідемією холери.

До фондів Одеського літературного музею надійшов новий експонат    – самовар латуний, м. Тула (виробництво Баташевих), ≈ 1909 р.

Нещодавно фонди Одеського літературного музею поповнилися цікавим експонатом. Це книга про житті та творчості Тетяни Яблонської – «Тетяна Яблонська. Щоденники, спогади, роздуми».

У серцевині кожного справжнього свята (а справжнім воно буває, коли виражає рідкісний стан нашої душевної легкості та повноти) — писав К. Г. Паустовський, — завжди прихована романтика або героїчна історія, а то й обидві разом.

У фонди музею надійшли унікальні експонати з архіву родини одесита-фронтовика Іванченко Георгія Артемовича .
Це декілька номерів рукописної курсантської газети «Бойовий листок», яку Георгій Іванченко і його однокурсник Фурман редагували і оформляли протягом 1944 року. Газета формату польової сумки, щоб зручно було носити з собою під час навчань.

Кожен музейний експонат зберігає свою унікальну і часто дивовижну історію, пов’язану з його виникненням, походженням і безпосередньо служінням якій-небудь відомій людині. Не менш цікава історія перетворення будь-якого старого предмета в музейний експонат. Деякі експонати згодом обростають безліччю легенд. Про один з таких експонатів піде мова далі.

В Меморіальному музеї К.Г. Паустовського експонується фотовиставка "На Ланжероні… на Чорноморській вулиці". На виставці представлені світлини будинків непарної сторони вулиці, зруйнованих в наслідок зсуву на Ланжероні, що почався в 1918 році. Частина світлин зроблена в 1918-1930-х роках, деякі вже після війни.

Костянтин Паустовський одного разу розповів про те, як його спіткала звістка про початок війни. «…Одного синього і безтурботного червневого ранку ми сиділи (з письменником Костянтином Федіним) на терасі його дачі в Передєлкіно, пили каву і говорили про літературу … Раптово відчинилися хвіртка, в сад вбігла незнайома … рудоволоса жінка з збожеволілими очима і, задихаючись, крикнула:

– Німці перейшли кордон… Бомблять з повітря Київ і Мінськ!»