Категорія: <span>Новини</span>

6 січня – день народження Христо Ботева

6 січня – день народження Христо Ботева

6 січня 1848 р народився Христо Ботев. Цей національний герой для Задунаївка запам'ятався багатьом, саме тут він вчителює, зближується з простим народом, захоплюється народними традиціями, звичаями.

«Свята Різдва Христового та Новий рік в Одесі»

«Свята Різдва Христового та Новий рік в Одесі»

Стаття П.Т. Морозова «Свята Різдва Христового і Новий рік в Одесі», опублікована в альманасі «Подарунок бідним» (Одеса, 1834), дозволить зацікавленому читачеві зримо уявити собі духовний і культурний вигляд молодого міста, якому ледь виповнилося 40 років.

ЛЕОНІД АНДРЄЄВ-1902-ОДЕСА

ЛЕОНІД АНДРЄЄВ-1902-ОДЕСА

Леонід Миколайович Андрєєв відвідав Одесу 25 лютого 1902 року, під час весільної подорожі з Олександрою Михайлівною Велігорською (внучатою племінницею Тараса Шевченко). Подружжя зупинилися в готелі «Лондонская», про що сповістили поштовою листівкою Івана Буніна, який перебував тоді в місті.

«Глаголом жечь сердца людей» (14 грудня – 195 років від дня повстання декабристів)

«Глаголом жечь сердца людей» (14 грудня – 195 років від дня повстання декабристів)

14 грудня 1825 р. в Петербурзі відбулося повстання на Сенатській площі. У ньому взяла участь еліта суспільства – російське дворянство. Кріпацтво, служба в армії 25 років, тілесні покарання та інші утиски з боку влади призвели до обурення прогресивної частини країни. В основному, це були військові. Після раптової смерті імператора Олександра I війська відмовилися присягнути Миколі I, що зійшов на престол. Повстання було потоплено в крові. Очевидці говорили, що Нева була червоного кольору в ці дні. Учасники повстання були жорстоко покарані, а п'ятеро керівників – Пестель, Бестужев, Муравйов-Апостол, Каховський, поет Рилєєв страчені через повішення. Серед повсталих було багато друзів Пушкіна, свідком заколоту був брат поета – Лев Сергійович. Під час обшуків у багатьох декабристів жандарми знаходили вірші Пушкіна – «Кинжал», «Кавказский пленник», «Андре Шенье» та ін.

«Автор народився двічі»

«Автор народився двічі»

13 грудня 1902 народився Євген Петров (Євген Петрович Катаєв).

Ілля Ільф та Євген Петров писали в жартівливій автобіографії «Автор народився двічі… Вперше автор народився під виглядом Іллі Ільфа, а вдруге — Євгена Петрова. Обидві ці події відбулись у місті Одесі».

«Істинне щастя є безперервна діяльність…»

«Істинне щастя є безперервна діяльність…»

Микола Іванович Гнєдич (1784-1833) – поет пушкінської пори, знаменитий перекладач гомерівської «Іліади». Його освіченість (він навчався в Полтавській духовній семінарії, потім в Харківському колегіумі і Московському університетському пансіоні), любов до літератури і високе служіння їй, захоплення театром, багаторічна служба в Імператорській публічній бібліотеці, сталість в смаках і вірність друзям (в тому числі засудженим декабристам) створили поетові репутацію людини цілеспрямованої, піднесеної і сильної.

ЗАВИДНА ДОЛЯ. БУНІН І ПАУСТОВСЬКИЙ

ЗАВИДНА ДОЛЯ. БУНІН І ПАУСТОВСЬКИЙ

До 150-річчя від дня народження І.О. Буніна

Післяювілейні замітки

Існує кілька приводів розглядати імена цих письменників поруч. Одні вчені говорять про схожість їх світогляду. Інші роблять акцент на належності Паустовського до школи Буніна в описах природи.

“У співпраці з М. Штеффін”

“У співпраці з М. Штеффін”

Бертольд Брехт – всесвітньо відоме ім'я. Німецький драматург, поет, засновник теорії «епічного театру». Однак мало хто знає ім'я, пов'язане з персоною Брехта – Маргарет Штеффін. Вона є перекладачкою, стенографісткою і співавтором деяких п'єс спільно з Бертольдом Брехтом.

«Почти десять лет продолжалось её сотрудничество с Бертольтом Брехтом. На обороте титульных листов шести пьес Б. Брехта, вошедших в состав изданного у нас собрания сочинений писателя, мелким шрифтом набрано: «В сотрудничестве с М. Штеффин».

Віртуальна виставка «НАД ПОЛЕМ СОХЛИМ МЕРТВІ ВІТРЯКИ»

Віртуальна виставка «НАД ПОЛЕМ СОХЛИМ МЕРТВІ ВІТРЯКИ»

Виставка присвячена трагічним сторінкам історії Одеської області, пов’язаним з трьома голодоморами, які відбулись в першій половині ХХ ст. – в 20-ті, 30-ті та 40-ті роки. Хліборобський край без хліба. Епідемії смертей від голоду та виснаження.
Як і чому це відбулось?
На виставці представлені книги, архівні документи, спогади свідків, жахливі фото…
Вічна пам’ять і уклін невинним жертвам…
Матеріали з фондів Одеського літературного музею та Державного архіву Одеської області.