14 липня, виповнюється 55 років з того часу, як пішов у вічність Костянтин Георгійович Паустовський.
Ось вже 25 років в цей день Меморіальний музей К.Г. Паустовського вшановує його пам'ять.
Сьогодні хочеться нагадати про дуже значущю для культурній спадщини Одеси книгу «Час великих очікувань», яку він написав у 1958 році. Нагадати один невеликий одеський штріх з історії написання четвертої автобіографічної повісті, «епопеї» - як казав сам письменник - «Повісті про життя».
31 травня народився Костянтин Георгійович Паустовський (1892-1968), чиє життя і творчість тісно пов'язані з історією нашого міста.
Але сьогодні хочеться згадати не про його зв'язки з Одесою, а про родовід Костянтина Георгійовича. На наш погляд, день народження - це слушна нагода нагадати про коріння Костянтина Паустовського.
То ж звідки пішли коріння роду Костянтина Паустовського?
31 травня народився Костянтин Георгійович Паустовський (1892-1968), чиє життя і творчість тісно пов'язані з історією нашого міста.
Але сьогодні хочеться згадати не про його зв'язки з Одесою, а про родовід Костянтина Георгійовича. На наш погляд, день народження - це слушна нагода нагадати про коріння Костянтина Паустовського.
То ж звідки пішли коріння роду Костянтина Паустовського?
"Живемо надіями" писав Костянтин Паустовський 1943 року в одному зі своїх листів.
Сьогодні, 8 травня, ми згадуємо про Перемогу над фашистською Німеччиною в роки Другої світової війни. Згадуємо про всіх загиблих на цій страшній війні і про тих, хто повернувся з фронту. Повернувся в мирне життя і почав його наново, долаючи всі тяготи воєнного і повоєнного часу.
Дворічне перебування Олександра Ширванзаде в Одесі залишило помітний слід у його творчій біографії. Воно стало періодом напружених ідейних та мистецьких шукань, подальшого зростання майстерності одного з видатних представників вірменської прози передреволюційного періоду.
25 квітня виповнилося 110 років від сумної дати – дня смерті Михайла Коцюбинського.
Михайло Михайлович неодноразово приїздив до Одеси, тут з двадцятих років жив його молодший друг і тезка художник Михайло Жук.
Саме Коцюбинський був «хрещеним батьком» Жука-письменника, з яким його пов’язували найприязніші стосунки.
Жук відразу відгукнувся на смерть друга і вчителя віршами, і згодом написав декілька варіантів спогадів. Рукописи їх зберігаються у фондах нашого музею, вони були опубліковані у дев’ятому випуску наукового збірника музею «Дім князя Гагаріна».
