Категорія: <span>Новини</span>

25 квітня виповнилося 110 років від сумної дати – дня смерті Михайла Коцюбинського.
Михайло Михайлович неодноразово приїздив до Одеси, тут з двадцятих років жив його молодший друг і тезка художник Михайло Жук.
Саме Коцюбинський був «хрещеним батьком» Жука-письменника, з яким його пов’язували найприязніші стосунки.
Жук відразу відгукнувся на смерть друга і вчителя віршами, і згодом написав декілька варіантів спогадів. Рукописи їх зберігаються у фондах нашого музею, вони були опубліковані у дев’ятому випуску наукового збірника музею «Дім князя Гагаріна».

В перші часи заслання Одеса стала єдиним містом, з якого до поета надходили листи і посилки від його друзів княжни Рєпніної Варвари Миколаївни та чернігівського поміщика Лизогуба Андрія Івановича, які на той час проживали в нашому місті і не боялися листуватися з опальним поетом.

Одеські зими примхливі та непередбачувані. Щойно зрадієш першому снігу, як він перетворюється на бруд і сльоту. Непотрібні ковзани валяються на антресолях, а про лижі одесити і зовсім «без поняття». Але старожили розповідають, що часом зими виправдовували свою назву та дивували мешканців теплого півдня. І цьому є безліч свідків, як у далекому минулому, так і в теперішньому – у ностальгічних спогадах сивочолих очевидців.

Античним попередником Одеси є давньогрецьке місто Гавань Істріан, яке знаходилось на території сучасної центральної частини Одеси дві с половиною тисячі років тому. Залишки цього древнього міста збереглися під усім Приморським бульваром на глибині 1,5 м.

Борис Степанович Житков, край цікава для свого часу особистість, окрім того, що був письменником, був також педагогом, мореплавцем та дослідником. Борис Житков провів у нашому місті, сміємо сподіватися, найкращі роки свого життя, так як море завжди займало в його житті чи не найголовніше місце.