Щороку у нашому музеї відкривалися виставки, присвячені Дню визволення Одеси від фашистських загарбників у роки Другої світової війни. Щоб нагадувати про жахіття війни, про страждання та загибель мільйонів людей. Щоб більше ніколи, ніколи, ніколи... не повторилося те зло, яке у світі називають фашизмом.
#українаєдина #украинаедина
Науковий колектив Одеського літературного музею готує десяту наукову збірку «Дім князя Гагаріна», присвячену 45-річчю з дня заснування музею. За традицією до неї увійшли не лише наукові розвідки співробітників музею, але й дослідження українських колег-музейників з Чернігова, Хмельницького та Львова.
Пропонуємо вашій увазі уривки з наукових статей, що, сподіваємось, побачать світ не лише у електронному вигляді, а й окремою збіркою, як завжди ошатною та цікавою.
Цього року виповнюється 140 років від дня народження відомого письменника, журналіста, літературознавця, критика, перекладача, дитячого поета Корнiя Івановича Чуковського.
Науковий колектив Одеського літературного музею готує десяту наукову збірку «Дім князя Гагаріна», присвячену 45-річчю з дня заснування музею. За традицією до неї увійшли не лише наукові розвідки співробітників музею, але й дослідження українських колег-музейників з Чернігова, Хмельницького та Львова.
Пропонуємо вашій увазі уривки з наукових статей, що, сподіваємось, побачать світ не лише у електронному вигляді, а й окремою збіркою, як завжди ошатною та цікавою.
Одеські поети за всіх часів захоплено описували улюблене місто: його бульвари, вулиці, море. А починалася ця традиція ще на початку ХІХ століття.
В Одеському літературному музеї зберігаються кілька переплетених зошитів рукописного журналу «Ареопаг», що у 1828-1830 роках видавався силами юних студентів Рішельєвського ліцею
Про те, що історія циклічна, говорили ще давні єгиптяни. Пізніше цю думку підхопили перші філософи Стародавньої Греції. Також тезу про вічне повторення розкрито в індуїзмі, ключовим поняттям якого є «сансара» – кругообіг народження та смерті. У епоху Відродження ці ідеї набули розвитку у Макіавеллі та Дж. Віко. Серед філософів пізнішого періоду ідеї циклічності розвивалися О. Шпенглером, А. Тойнбі, А. Шопенгауером та багатьма іншими.
Не відволікаючись надмірно на генезис історичного циклізму і звузивши поле свого зору до меж причорноморського міста, звернемо увагу на першу чверть XIX, XX-XXI століть. Що спільного у зазначених часових відрізках трьох століть? Відповідь невтішна, проте: епідемії та війни.
